Спін

- Вона, мабуть, була жахливо налякана. Спін продовжувався, і все, що вона хотіла зробити, це забути про свій переляк, а ти і її сім’я не могли допомогти їй це зробити. Я б теж вдарилася в релігію на її місці. І теж співала би на цих г… зборищах.

Я сказав, з запізненням, після видиху:

- На цей світ дійсно так важко реально дивитися?

Жизель простягнула руку і забрала “суглоб”.

- З моєї точки зору, - сказала вона, - так. Ймовірно.

Вона повернула голову, відволікшись від розмови. Грім загримів у вікно, ніби його обурювало сухе тепло всередині. Деякі явища у погоді ми найкраще відчуваємо через звук.

- Незабаром настане одна з цих зим, - сказала вона. - Неприємних на вигляд. Шкода, що тут немає каміну. Музика теж може допомогти. Але мені ліньки вставати.

Я підійшов до її аудіо установки і, подаючи репліки, завантажив альбом Stan Getz. Саксофон справді зробив кімнату теплішою, навіть без каміну. Вона кивнула, що це трішки не те, що вона хотіла, але годиться.

- Отже він подзвонив тобі і запропонував роботу.

- Правильно.

- І ти сказав йому, що візьмешся?

- Я сказав йому, що я подумаю про це.

- І що ти вирішив робити? Подумавши про це?

Вона, здавалося, мала щось на увазі щось, але я не знав, що.

- Я поки що думаю.

- А я думаю, що ні. Я думаю, що ти вже вирішив. Знаєш, що я думаю? Я думаю, що ти прийшов попрощатися.

Я сказав, що зрозумів її, і що це можливий варіант.

- Міг би принаймні, підійти і сісти поруч зі мною.

Я невпевнено підійшов до дивана. Жизель посунула ноги, зігнувши їх у колінах. Шкарпетки на її ногах мали злегка безглуздий малюнок. Манжети на джинсах піднялися до щиколотки.

- Для хлопця, який може дивитися на вогнепальні поранення, не моргнувши оком, - сказала вона, - ти досить добре уникаєш дзеркала.