Спін

- І це добре?

- … яка різниця, добре це чи погано? Слухай, може, давай краще включимо телевізор. Ми можемо подивитися фільм, а потім ти розкажеш мені, чому надумав поїхати звідси.

Зірки тепер схожі на людей, сказав я їй: вони живуть і вмирають в передбачувані проміжки часу. Сонце швидко старіє, і, стаючи старим, спалює своє паливо ще швидше. Його яскравість збільшується на десять відсотків за кожні мільярд років. Сонячна система вже так змінилася, що наша Земля стала би непридатною для життя за один день, якби Спін зник. “Точка неповернення”. Так це називали у газетах. Це не було новиною, крім того, президент Клейтон офіційно визнав у своїй промові, що відповідно до кращої наукової думки не було ніякого способу повернутися до статус-кво назад.

Вона поглянула на мене довгим нещасним поглядом і сказала:

- Все це фігня.

- Це не фігня.

- Можливо і ні, але це знання не принесе мені ніякої користі.

- Я просто намагаюся пояснити.

- Чорт, Тайлер, хіба я просила щось пояснювати? Візьми свої кошмари і йди додому. Або ж заспокойся і розкажи мені, чому ти хочеш залишити Сіетл. Мова йде про тих твоїх друзів, чи не так?

Я розповів їй трохи про Джейсона і Діану.

- …В основному Джейсон.

- Так званий геній.

- Не тільки так званий. Він у Флориді…

- Виконує якусь роботу для супутникових людей, ти казав.

- Включаючи марсіанські поселення.

- Це було в газетах. Невже це можливо?

- Не маю уявлення. Джейсон, здається, думає що так.

- Але чи не займе це надто багато часу?

- Нагорі час біжить швидше, - сказав я, - після певної висоти.

- Угу. Так що їм потрібно від тебе?