Спін

- Тайлер! - сказав він, зупинившись за ярд біля мене, ніби я міг зникнути, як міраж.

- Хей, Джейс, - сказав я, посміхаючись.

- Доктор Дюпре! - Він посміхнувся. - Але на цій машині… Оренда? Ми знайдемо когось відвести її назад в Орландо. Знайдемо для тебе щось краще. Ти вже маєш де жити?

Я нагадав йому, що він пообіцяв попіклуватися про це.

- Oх, я запрацювався. Або, скоріше, ми. Переговори про оренду маленького будинку за двадцять хвилин їзди звідси. Вид на океан. Усе буде готове через пару днів. На той час тобі потрібен готель, але це легко організувати… Тоді чому ми стоїмо тут і поглинаємо ультрафіолетове випромінювання?

Я пішов за ним в південне крило комплексу. І звернув увагу на те, як він тепер ходив. Я помітив, що він трохи нахиляється вліво і занадто розмахує правою рукою.

Кондиціонер напав на нас, як тільки ми опинилися всередині, арктичним холодом, що пахнув, як ніби він перекачувався зі стерильних склепінь десь глибоко з-під землі. У холі було багато полірованої плитки та граніту. І охоронців, які відзначалися бездоганною ввічливістю.

- Дуже радий, що ти тут, - сказав Джейс. - Я не можу приділити тобі багато часу, але можу показати тобі будинок у короткій екскурсії. Я тримаю кількох людей в конференц-залі. Хлопець з Торранс і хлопець з групи IDS в Сент-Луїсі. Ксеноно-іонні оновлення, вони дуже горді, що видали трохи більше пропускної здатності, ніби це має велике значення. Мені не потрібна витонченість, сказав я їм, мені потрібні надійність і простота…

- Джейсон, - перебив я його.

- Вони… - Що..?

- Переведи подих, - сказав я.

Він кинув на мене жорсткий, роздратований погляд. Але потім поступився, і голосно розсміявся.

- Я вибачаюсь, - сказав він, - просто це як… - пам’ятаєш, коли ми були дітьми? Кожен раз, коли один з нас отримував нову іграшку, ми обов’язково хотіли показати її іншим?

Зазвичай це були Джейс і Діана, які мали нові іграшки або, принаймні, дорогі обновки. Але так, я сказав йому, що пам’ятаю.

- Ну, було б легковажно описати це так ще комусь, крім тебе, але те, що ми маємо тут, Тайлер, це світова велика купа іграшок. Дозволь мені показати, добре? Тоді приймеш рішення. У тебе буде час, щоб пристосуватися до клімату. Якщо погодишся.

Так що я пройшов з ним першими поверхами усіх трьох крил, належним чином милуючись конференц-залами і офісами, величезними лабораторіями і технічними цехами, де розроблялися прототипи для різних завдань, планів і проектів, на які були віддані великі гроші підрядників. Все було дуже цікавим, все дуже дивувало. Закінчили ми тим, що в приміщенні лазарету я познайомився з доктором Кенігом, попереднім лікарем, який потиснув мені руку без ентузіазму, а потім відпустив, сказавши:

- Удачі вам, доктор Дюпре, - уже через плече.

До цього часу пейджер Джейсона у кишені гудів так часто, що він уже не міг його ігнорувати.

- Це хлопці з Боїнга, - сказав він. - Ми беремо їх PPUs, інакше вони будуть незадоволені. Ти зможеш сам знайти дорогу до стійки реєстрації? Тебе там чекає Шеллі, мій особистий секретар, вона владнає все з твоїм переїздом. Ми можемо поговорити пізніше. Тайлер, мені дійсно приємно бачити тебе знову!

Ще одне рукостискання, як не дивно слабке, і тоді він пішов, все ще нахиляючись вліво, залишивши мене задаватися питаннями, чи не було у нього якоїсь хвороби, наскільки добре він виглядав, і наскільки гіршою може бути реальність.