Спін

Вона посміхнулася, наче я був нетямущою дитиною.

- Ні, Тайлер. Я вже казала тобі. Вони щирі. - Її усмішка стала ширшою. - Не виглядай таким приголомшеним. Твоя мати була абсолютно гетеросексуальною, більше ніж будь-яка жінка, яку я коли-небудь зустрічала. Я просто мала нещастя закохатися в неї. І закохалася в неї так принижено, що хотіла і робила все можливе, і навіть вийшла заміж за чоловіка, який був мені неприємним, щоб бути поряд з нею. І за весь цей час, Тайлер, за всі ці мовчазні роки, я ніколи не говорила їй про свої почуття. Ніколи, за винятком тих листів. Я була рада, що вона зберігала їх, хоча вони завжди здавалися мені трохи небезпечними, щось на зразок міни або прихованої у них радіації, що свідчили про мою власну дурість. Коли твоя мати померла, я трохи запанікувала. Я намагалася приховати їх; я подумала, що листи треба знищити, але я не могла.., просто не змогла змусити себе зробити це; а потім, після того як розлучилася з Едом, коли не залишилося нікого, кого потрібно було обдурювати, я взяла їх собі. Тому що думала, що вони міна. І завжди так думала.

Я не знав, що сказати. Керол побачила вираз мого обличчя і сумно похитала головою. Вона поклала свої тендітні руки мені на плечі.

- Не варто засмучуватися. Світ повний сюрпризів. Ми всі народжені, щоб бути таємницею для інших і ми рідко відкриваємося один одному.

Ми з Діаною провели ще чотири тижні в номері мотелю для престарілих у Вермонті, де вона відновлювала своє здоров’я.

В основному фізично, я повинен додати. Емоційна травма, коли вона постраждала на ранчо Кондона, зробила її вичерпаною і замкнутою. Діана ніби закрила очі на світ, який, здавалося, закінчується, і не бажала відкривати їх знову. Не в моїх силах було змінити те, що було її правом.

Так що я був обережно потрібним. Я пояснював, що потрібно було пояснювати. Я не ставив ніяких вимог, і я робив це, ясно показуючи, що не очікую ніякої винагороди.

Її інтерес до зміненого світу прокидався поступово. Якось вона запитала мене про сонце, відновлене у своєму попередньому доброзичливому аспекті, і я сказав їй те, що мені сказав Джейсон: Спін-мембрана як і раніше на місці, хоча тимчасова ізоляція закінчилася; вона захищає Землю, як колись, перетворюючи смертельну радіацію в подобу сонячних променів, прийнятну для екосистеми планети.

- Тоді чому вони вимкнули мембрану на цілих сім днів?

- Вони змінювали її, а не вимикали повністю. І вони зробили так, щоб через неї могло пройти кільце.

- Та річ в Індійському океані.

- Так.

Вона попросила мене знайти запис Джейсона, його останніх годин, і плакала, слухаючи. Вона запитала за його прах. Він у Еда чи у Керол? (Ні. Керол стисла урну в моїх руках, і сказала мені, щоб я позбувся урни, - так, як вважатиму за доцільне. “Страшною правдою, Тайлер, є те, що ви знали його краще, ніж я. Джейсон був загадкою для мене. Хоч і був сином. Але ви були його товаришем.)

Ми спостерігали за світом навколо себе. Масові поховання нарешті закінчилися; втрачені і налякані живі люди почали розуміти, що планета вступила у майбутнє, однак було незрозуміло, яким це майбутнє може виявитися. Для нашого покоління це був приголомшливий розворот. Мантія зникнення впала з наших плечей; що робити без неї? Що робити тепер, коли ми більше не були приречені, а прості смертні?

Ми продивилися відеоролик з Індійського океану - прибуття гігантської структури, яка вбудувала себе в поверхню планети, морська вода як і раніше кипіла там, де вода вступала в контакт з величезними колонами. Арка, - люди стали називати її так не тільки через форму, а також через те, що кораблі, які проходили під нею, поверталися в порт з історіями про втрату навігаційних маяків, зміну погоди, дива з компасом і дикі узбережжя, - там був континент, якого не повинно було бути. Були відправлені різні флоти, оперативно. Джейсон майже пояснив це, але тільки дехто з людей зуміли зрозуміти, що відбувалося, почувши його заповіт, - як я і Діана, і дюжина тих, хто отримав його заповіт поштою.

Вона почала ходити потроху кожен день, чи бігати підтюпцем по брудному шосе позаду мотелю, коли їй ставало холодно, повертаючись з ароматом опалого листя і диму в своєму волоссі. У неї покращився апетит, як і меню в кафе. Доставку їжі було відновлено; економіка зі скрипом поверталася назад в своє русло.

Ми дізналися, що Марс теж був звільнений. Між двома планетами встановився зв’язок. Президент Ломакс на одному в своїх виступів (на турне чи раллі по країні з прапором) навіть натякнув, що пілотована космічна програма буде відновлена, і що це буде перший крок на шляху до встановлення постійного зв’язку з тим, що він назвав (з підозрілою поспішністю) наша планета-сестра.

Ми говорили про минуле. Ми говорили про майбутнє.

Чого ми не робили, це не простягали руки один до одного.

Ми знали один одного дуже добре, але цього було мало. У нас було минуле, але не сучасне. І Діана була охоплена тривогою за зникнення Саймона у Манасі.