Спін

Вперше за багато років я відчув себе чужим серед людей.

Я майже закінчив пакуватися, коли до мене непевною ходою підійшла Керол, трохи п’яна, несучи коробку в руках.

Коробка була позначена “сувеніри (школа)”.

- Ти повинен взяти це, - сказала вона. - Це належало твоїй матері.

- Якщо це щось значить для вас, Керол, тримайте їх у себе.

- Дякую, але я вже взяла те, що хотіла. - Я відкрив кришку і заглянув всередину.

- Листи.

Анонімні листи, адресовані Белінді Саттон, мої матері на дівоче прізвище.

- Так. Ти напевне бачив їх. Ти читав їх?

- Ні, не дуже. Достатньо, щоб взнати, що це були любовні послання.

- Ох! Боже, це звучить як сахарин. Я вважаю за краще думати про них як про давнину. Вони цілком безневинні, справді, якщо ви будете читати їх уважно. Без підпису. Твоя мати отримувала їх, коли ми обидві вчилися в університеті. Вона зустрічалася з твоїм батьком, і вона зрештою наважилася показати їх йому, він писав їй листи теж. Вона передавала свої листи через мене.

- Вона ніколи так і не дізналася, хто їх написав?

- Ні. Ніколи.

- Вона повинна була поцікавитися.

- Так, звичайно. Але вона вже була заручена з Маркусом до того часу. Вона почала зустрічатися з ним, коли Маркус і Ед приступили до створення свого першого бізнесу, проектування й виготовлення висотних куль. Тому, коли аеростати стали тим, що Маркус назвав “голубим небом” технології, що звучало трохи божевільно і трохи ідеалістично, Белінда назвала Маркуса і Еда “брати Цеппелін”. Так що, я думаю, ми були “сестри Цеппелін”, Белінда і я, оскільки я почала фліртувати з Едом. У певному сенсі, Тайлер, весь мій шлюб був не більше, ніж спроба зберегти вашу матір, як товаришку.

- Отже ці листи…

- Цікаво, чи не так, що вона зберігала їх всі ці роки? Зрештою я запитала її, чому, “чому ти просто не викинеш їх?”. Вона сказала, “тому що вони щирі”. Це був її спосіб пошанування того, хто їх написав. Останній лист прибув за тиждень до весілля. І жодного після цього. А через рік я вийшла заміж за Еда. Навіть як пари ми були нерозлучні, вона коли-небудь говорила тобі про це? Ми відпочивали разом, ми ходили в кіно теж разом. Белінда прийшла в лікарню, коли народилися мої близнюки, і я теж чекала біля дверей, коли вона принесла тебе додому в перший раз. Але все це закінчилося, коли Маркус випадково загинув. Твій батько був чудовою людиною, Тайлер, дуже земною, дуже хорошою, напевне він був єдиною людиною, яка могла змусити Еда сміятися. Однак він був відчайдух, яких мало. Белінда стала абсолютно спустошеною, коли він помер. І не тільки емоційно. Маркус спалив більшу частину своїх заощаджень, а Белінді залишив те, що торкалося обслуговування іпотеки у їхньому будинку в Пасадені. Тому, коли Ед переїхав на схід, ми зробили їй пропозицію. У такій ситуації здавалося цілком природним запросити її користуватися будиночком, зі статусом гостя будинку.

- В обмін на ведення домашнього господарства, - сказав я.

- Це була ідея Еда. Я просто хотіла, щоб Белінда була поряд. Мій шлюб був не таким успішним, як її. Якраз навпаки. До цього часу Белінда була для мене більш-менш єдиним другом. Майже довіреною особою. - Керол посміхнулася. - Майже.

- Тоді чому ви не хочете взяти собі листи? Адже вони частини вашої спільної історії?