Спін

- Я не можу цього зробити.

- Керол…

- Я не можу дати вам його тіло.

- Ти мене не слухаєш. Ти не маєш вибору.

- Ні, вибач мені, це ти мене не слухаєш. Послухай, Ед, я не можу дати тобі його органи.

Він відкрив рот, а потім закрив його. Його очі розширилися.

- Керол, - сказав він. - Що ти наробила?

- Там немає тіла. І не було. - Її губи скривилися в підступній, гіркій посмішці. - Але я думаю, ви можете забрати його прах. Якщо наполягаєте.

Я відвіз Керол назад у Великий Будинок. Сусід, Еміль Харді, приніс свою невелику газету з місцевими новинами, яку почав видавати, коли влада була відновлена, і сидів з Діаною.

- Ми говорили про старі часи, - сказав Харді, збираючись іти. - Я любив дивитися, як діти катаються на велосипедах. Це було давним-давно. Цей стан шкіри вона отримала…

- Це не заразно, сказала Керол. - Не хвилюйся.

- …трохи незвичайний, хоча…

- Так. Незвичайний. Спасибі, Еміль.

- Ешлі і я хотіли би, щоб ви повечеряли з нами.

- Звучить чудово. Будь ласка, подякуйте Ешлі від мене. Вона закрила двері і повернувся до мене.

- Мені потрібно випити. Але спочатку про справи. Ед знає, що ти тут. Таким чином, тобі потрібно виїхати, і ти повинен взяти Діану з собою. Чи можеш ти це зробити? Сховати її в надійному місці? Де Ед не зможе знайти її?

- Звичайно зможу. А як щодо вас?

- Мені нічого не загрожує. Ед може послати людей, щоб пошукати те, що він уявляє як скарби, які Джейсон вкрав від нього. Але він не знайде тут нічого, якщо ви зникнете, Тайлер, і він не може забрати будинок від мене. Ед і я підписали перемир’я давним-давно. Наші сутички виглядають як тривіальні сварки. Але він може заподіяти тобі неприємності, і він може нашкодити Діані, навіть не розуміючи цього.

- Я не дозволю трапитися чомусь подібному.

- Тоді складайте речі. У вас не так багато часу.