Напрямок

- Читайте. Я почекаю.

Брайан спробував зосередитися на повідомленнях, але його уява малювала фотографію, яку прислав Пітер Кірхберг. Труп Томаса Джина на скелястому березі, понівечений набагато більше, ніж від простого падіння. Йому стало цікаво, чи бачив Вайль фото. Або чи знає, хто замовив вбивство.

Він зібрався з духом, щоб запитати. Але не наважився. Тоді моргнув і почав читати прес-релізи служби новин.

Порт-Магеллан/ Рейтерс: Вчені з обсерваторії на Махді зробили сьогодні разючу заяву, що попіл, який останнім часом упав на східне узбережжя Екваторії і внутрішні пустелі континенту, не зовсім інертний.

Попіл і мікроскопічні структури, що містилися в попелі, як вважають, є деградованими залишками гіпотетичних структур за зовнішніми межами цієї Сонячної системи, виказує ознаки життя.

На спільній прес-конференції, що відбулася сьогодні в обсерваторії, представниками Американського університету, геофізичного відділу ООН і Тимчасового уряду були виставлені фотографії та зразки некомплектних самовідновлюваних і самовідтворюваних квазі-органічних об’єктів - знайдені в сухій західній внутрішній пустелі, яка простягається від прилеглих гір до західного берега.

Ці об’єкти, починаючи від порожніх сфер розміром з горошину до складених, здавалося, без будь-якого смислу труб і дротів, завбільшки з голову людини, були нестабільні у планетарному середовищі і, отже, не представляли ніякої загрози для життя людини.

- Сценарій “космічної чуми” відпадає - говорить старший астроном Скотт Клеланд. - Падаючий матеріал древній і, ймовірно, вже був зношений і старий, перш ніж увійти в атмосферу. Переважну більшість його стерилізувало шляхом насильницького згоряння в атмосфері, вціліли лише деякі нано-елементи. У дуже небагатьох з цих структур вистачає молекулярної цілісності, щоби повторно ініціювати процес росту. Вони були розроблені, щоб розвиватися в екстремальних умовах холоду і вакууму космосу. У гарячій, багатій киснем атмосфері вони просто не зможуть вижити протягом довшого часу.

Відповідаючи на питання, чи є ознаки того, що які-небудь з цих структур залишаються активним сьогодні, д-р Клеланд сказав, що ми цього не досліджували. Дотепер найбільша активність кластерів зафіксована глибоко в пустелі Руб аль-Халі, - у багатій на нафту західній пустелі. У прибережних містах ви навряд чи знайдете чужорідні рослини у своїх садах.

Однак шкідливі наслідки не можуть бути повністю виключені, тому була встановлена карантинна зона від нафтових концесій до західного узбережжя Екваторії. Ця посушлива місцевість не має значних поселеь, хоча туристи і відвідують Каньонлендс і нафтові консорціуми підтримують видобуток.

- Туристи після відповідної перевірки та оповіщення були випущені з зони, - сказав Пол Ніссом, член територіального органу Тимчасового уряду. - Ми хочемо, щоб тут не вешталися цікаві, це полегшить роботу дослідників, яким необхідно вивчити і зрозуміти це унікальне явище.

Були ще кілька додаткових пунктів з дрібниць і контактні номери телефонів, але Брайан вирішив, що він вловив суть. Він зробив для Вайля вигляд, що новини приємні.

- Спрацювали добре, - сказав Вайль.

- Про що ти говориш?

- Зазвичай Тимчасовий уряд не є чимось більшим, ніж нянькою. З Попелом, і особливо через це дивне лайно із західної пустелі вони, нарешті, почали звертати увагу, хто туди їздить, і куди саме. Моніторити повітряний рух, зокрема.

У Екваторії було більше приватних літаків на душу населення, ніж у деяких районах Землі, більшість з них були маленькими, і була велика кількість природних злітно-посадочних смуг. Усі ці роки трафік був нерегульованим, переправляючи пасажирів до далеких поселень чи нафтових родовищ.

- Погана новина слідуюча, - продовжив Вайль, - Тук Фіндлі добрався до свого літака разом з Лізою Адамс і неопізнаною третьою особою. Вони вилетіли вчора ввечері.

Брайан відчув порожнечу, яка розширювалася в грудях. Складовою якої були ревнощі. І деякий страх за Лізу, яка загнала себе в глибокі неприємності за кілька годин.

- Добра новина, - сказав Вайль, і його усмішка поширшала, - ми знаємо, куди вони полетіли. Ми збираємося туди полетіти. І хочемо, щоб ви полетіли разом з нами.

РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ