Напрямок

- Або вони виросли навколо нього, поки він спав, або він свідомо ліг на них. Деякі з них… пронизували його. - Вона торкнулася грудей, живота, щоб показати їм, де.

- Вони його вбили?

- Він ще був у свідомості, коли ми його знайшли.

*

Сулеан відірвалася від Локіса і бездумно рвонула до Еша, який був наколотий на піки чужорідних наростів. Вона проігнорувала перелякані голоси, що кликали її назад.

Тому що це була її вина. Вона ніколи не допомогла би Ешу втекти зі станції, якби знала, що трапиться. Хоч і нещасний, він був там принаймні в безпеці. А зараз щось жахливе обіймало його.

Вона не відчувала особливого страху перед наростами Аб-Ашкен, хоч вони були дивними. Вони виросли навколо тіла хлопчика як кільце загострених шпичок. Вона могла відчувати їх запах, хоч ледве розуміла це, - різкий хімічний запах, сірчистий. Нарости були великі; вони чергувалися з світлими тріщинами і тріщинами, які почорніли від чогось на зразок гнилі. Стебла трохи хитнулися, коли вона підбігла до нього, ніби були в курсі її присутності. І, можливо, вони справді її відчували.

Вони були, звичайно, в тілі Еша. Кілька найвищих стебел навіть вигнулися, пробивши хлопчика своїми загостреними кінцями. Вони проникли в його груди і живіт в трьох місцях, залишивши маленькі кола сухої крові на одязі. Сулеан не могла сказати, живий він чи мертвий, так чи інакше, але він був ще живий.

Потім він відкрив очі і подивився на неї. І зробив щось неймовірне, - посміхнувся.

- Сулеан, - сказав він. - Я знайшов це.

А потім закрив очі востаннє.

*

Тиша в кімнаті була перервана боязким стуком у двері.

Була тільки одна людина у будинку, яка не була присутня на конференції. Пані Ребка поспішила відкрити двері.

Ісаак стояв зовні, одітий у нічний одяг, коліна піжами були забруднені, руки брудні, а вираз його обличчя був похмурий.

- Хтось іде, - сказав він.

РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ

Двері в кабінет Брайана Гейтлі відкрилися якраз тоді, коли підбірка останніх новин вискочила на робочому терміналі. Відвідувачем був круглолиций співробітник ДГБ на ім’я Вайль. У прес-релізі було щось про недавній попіл.

Вайль залишив свого похмурого колегу Зигмунда в іншому кабінеті і посміхався, хоча в його життєрадісності, з огляду на ситуацію, у якій знаходився Брайан, було щось майже непристойне.

- Ви читали новини? - Запитав Брайан, вказуючи на екран.