Напрямок

- Вони осідають тут, в Порту, - сказала вона, - в Новому Світі. Якщо вони повернуться на Землю, то опиняться поза законом.

- Закон хочуть змінити, я чув.

- Саме тому я хочу подивитися на тих, хто зацікавив мого батька, перш ніж все це зміниться. Люди кажуть, що Четверті живуть в місті під землею. І що їх там більше одного.

- Так, я теж чув про це. І багато іншого. Не всі чутки правдиві.

- Я можу зробити всі непрямі дослідження, але мені дійсно потрібно поговорити з кимось, хто має безпосередній контакт з спільнотою Четвертих тут.

- Зрозуміло. Можливо Брайан зможе організувати для тебе таку зустріч наступного разу, коли DGS арештує когось з них.

Він захотів негайно вибачитись за те, що сказав, або що сказав це так прямо. Вона не образилася.

- Брайан і я розлучилися, і я не відповідаю за те, що робить геномна безпека.

- Але він шукає тих самих людей, яких шукаєш ти.

- З різних причин.

- Ти коли-небудь замислювалася про те, що він міг використовувати тебе як свого роду агента? Щоб здійснити своє розслідування?

- Я нікому не показувала свої записи, - і Брайану теж.

- Навіть коли він нацькував тебе на жінку, яка, можливо, забрала твого батька?

- Я не впевнена, що у тебе є право…

- Забудь про це. Я просто стурбований.

Вона була явно на межі зриву, щоб накинутися на нього, але після його слів схилила голову і подумала кілька секунд. Це була одна з речей, яку Тук помітив у неї відразу ж, - звичка постояти на межі, перш ніж винести вирок.

Тоді вона сказала,

- Не роби такого припущення щодо мене і Брайана. Те, що ми досі розмовляємо, не означає, що я виконую для нього якусь роботу.

- Просто тепер ми знаємо, де знаходимося, - сказав він.

*