Напрямок

- Виглядає трохи краще, - сказала вона.

- Принаймні, не так погано.

Плоский, блискучий пил ще літав назовні. Але уже не падав густо, як це було вчора ввечері, і небо було відносно ясним.

- Згідно новин, - сказав Тук, - опади, це вони їх так називають, закінчуються. Хмара попелу все ще в повітрі, але рухається вглиб континенту. Те, що вони бачать на радіолокаційних і супутникових знімках, закінчиться пізно ввечері, максимум завтра вранці, принаймні, наскільки вони можуть судити по узбережжю.

- Добре, - сказала Ліза.

- Але це ще не кінець проблеми. Потрібно очистити вулиці. Як і раніше проблеми з електричною мережею. Кілька дахів справді завалилися, в основному з плоским дахом, для туристів з дешевою орендою кімнат, це внизу по краю поля. На очищення буде величезний проект. Тимчасовий уряд укладе контракт на купу землерийної техніки, щоб очистити дороги, і як тільки відновиться деяка мобільність, вони почнуть насосами качати морську воду і змивати все це в бухту, припускаючи, що дощові колектори витримають. Все це ускладнюється пилом в двигунах, скупченням автомобілів і так далі.

- Що про токсичність?

- За словами хлопців з новин зола складається в основному з вуглецю, сірки, кремнію, металів, деякі з них об’єднані в незвичні молекули, що б це не означало, але швидко руйнується в більш прості елементи. Короткостроковий прогноз що це не небезпечно, якщо у вас немає астми або емфіземи. Довгостроковий, хто знає? Вони як і раніше хочуть, щоб люди залишалися в будинках, і рекомендують надівати маску, якщо вам дійсно потрібно кудись вийти.

- Хто-небудь висловлював якісь припущення про те, звідки це все взялося?

- Ні, лише багато спекуляцій, в основному фігня, але когось з Геофізичної групи була така ж ідея, як і у нас, що це космічний матеріал, який був змінений гіпотетиками.

Іншими словами, насправді ніхто нічого не знав.

- Ти лягав спати?

- Трохи.

- Який-небудь сніданок?

- Не хочу зіпсувати вашу кухню.

- Я посередня кухарка, але можу зробити омлет і каву. - А коли він запропонував їй допомогу, вона сказала, - просто побудьте тут. Дайте мені двадцять хвилин.

Через вікно на кухні Лізі вдалося обстежити порт, поки масло шипіло на сковороді, - велике, різномомовне, калейдоскопічно багатонаціональне місто, яке швидко виростало на краю нового континенту, зараз було накрите зловісною сірістю. Вітер зник. Попіл утворив заноси на порожніх вулицях і зсипавсявся вниз з крон дерев, які були посаджені вздовж рю-Аббас.

Вона посипала омлет свіжою цибулею і склала його. На цей раз він не порвався і не пролився на шпатель липким жовтком. Вона розклала їжу не дві тарілки і віднесла у вітальню. Тук сидів на місці, яке вона використовувала для офісної роботи: стіл, клавіатура, накопичувачі файлів і невеличка бібліотека паперових книг.

- Це місце, де ти працюєш? - запитав він.

- Так. - Вона поставила тарілки на журнальний столик. Тук приєднався до неї і сів на диван, схрестивши довгі ноги, і взяв тарілку на коліна.