Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

Всіх духів Вогню і Води,

Невірних, коханих, прекрасних,

Що кликали в надра, туди.

Покличе він Леду[3] тендітну

І Тихе[4] з безумством в очах.

Гукне Океана він, діда,

І Матір Світів у льодах.

Помчить до Геракла з богами —

Їх учта не знає кінця!

До Пана, що пан над лісами.

До Німф, що чарують серця.

Я згодна з Є. Блаватською: «У світі немає нічого, що вигадала б сама людина. Усе, про що вона може подумати, існує реально».

Які страшні мене оточують люди! Багато з них не знають, хто такі Сократ, Платон, Аристотель. Вони не читали Гомера! Вони зайняті крадіжками, спиртним і війною.

Як урятувати нашу планету?

Після смерті не можна з’єднуватися з Двійником. Згідно з давніми вченнями, Дзеркальний Двійник — це штучно створене енергетичне тіло. Ми створюємо його самі, концентруючись на земних бажаннях. В останню мить переходу, подумавши не про Бога, а про дім, рідних, друзів, ми дамо Двійникові силу.

Тоді буде ось що: Душа з’єднається з ним і на певний час ми станемо привидами. Тими, хто блукає між просторами, не маючи «маси спокою».

Щоб набути справжньої невагомості, доведеться чекати, доки зітліє тіло. Ми не зможемо піти у ВИЩИЙ світ. Треба думати лише про Бога в момент переходу тунелем.

На жаль, я не маю ні Вчителя, ні Учня. Я зовсім сама.

Хороша книжка В. Леві «Мистецтво бути собою» прикрасила мій вечір у коридорі під обстрілом.

Відчуваю себе давньою, ніби на мене поклали вантаж усіх попередніх століть. Я втомилася від війн. Тут, у моєму місті, щодня на вулицях вибухи. Здається, ми всі збожеволіємо, перш ніж правителям набридне воювати за нафту. Як же я хочу виїхати звідси! До країни, де немає нафти й газу. Де хоча б із цього приводу не вбивають людей.