Розділ «Поліна Жеребцова Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр»

І як це Айна затримала мене? Містика! Інакше я переходила б дорогу назустріч синові водовоза.

Царівна Будур

Прибираємо в новій квартирі. Побілили сім разів! Тут була пожежа — всі стіни чорні, в кіптяві. Витратилися на вапно та щітки. Тепер чисто. Вікно з шибкою! Шибок ми три роки не бачили! Квартира з вхідними залізними дверима. Я пофарбувала двері. Правда, фарбою для підлоги. Натомлювалися страшенно! Кіптяву зі стін змивали ганчірками. Хоч би півроку пожити в такій чистоті! А головне — безкоштовно!

Мама береться няньчити маленьку дочку Таїси. Тендітне, хворобливе створіння, але дуже гарненьке! Вік дитини — півтора року.

Нові сусіди-чеченці взялися нас годувати! Дали банку яловичої тушкованки. Ми щиро їм дякували. Але в спілкуванні з людьми маємо досвід. Ми не довіряємо. Пам’ятаємо про наклеп на Валю. Про те, що коли допомагають — часто ніж або отруту тримають напоготові за спиною.

Тут, на нашому новому місці проживання, вибухи гримлять постійно. Жителі розповідають: «Теракти повторюються. На одній і тій самій дорозі! Не рідше двох разів на тиждень!»

Ще тут живуть наркомани. Вони ж злодюжки. У цілому — жителів багато!

Воду водовози доставляють щодня. Щоправда, вона з водоростями й піском. Продають хто за один рубль відро, а хто за півтора рубля. Перебоїв із водою немає! Каналізація та злив у квартирі працюють! Ми у своєму старому будинку після боїв 1999 р. носили помиї відром на вулицю. Щоправда, тут немає електрики. Опалення, звичайно, теж немає. Але умови після наших нетрів райські.

Царівна Будур

Міліцейській родині передали посилку з ОАЕ. Я дивилася в них касетний фільм. У фільмі рідні та будинок.

Приватний готель, що належить родичам, які виїхали в 2000 р. після війни. Діти розповіли: кожні два тижні вони одержують подарунки!

Звичайно, коли живеш поряд, дізнаєшся багато того, чого й не хотів би. Починають нападати сумніви.

У новому будинку, як і в старому дворі, повно крадіїв! Під’їзд на ніч ми замикаємо. Але, незважаючи на це, невідомі ходять по поверхах! (Очевидно, залазять через балкони й вікна!) Я взяла цвяхи в родичів нашої квартирної хазяйки. Забила всі двері квартир на нижніх поверхах. Щоб крадії, коли в яку-небудь квартиру залізуть, у під’їзд не змогли вийти. Так я сподівалась. Але мої розрахунки не виправдались. Ці люди не бояться висоти! Вони відвідали наш під’їзд через четвертий поверх! Потягли лічильник! Я відшукаю ще цвяхів (мої закінчились!) і заб’ю всі двері четвертого поверху! «Злодіям — ні!» — таке моє гасло.

Царівна

Уже три дні, як мама няньчить дівчинку хазяйки. Крім наданої квартири, Таїса дає 20 р. на день і часто годує мене на ринку!

Стався інцидент із Тонею. Я продала її книжку, але покупку повернули. Довелося забирати гроші назад.

Повз мене йшов хлопець. Зупинився. Відрекомендувався — Іслам. Відразу спробував улаштувати мене на роботу в кафе. Але там хазяйка — подруга Кусум. Мене не взяли. З’явився наступного дня. Веселий! Повідомив, що він одружений, але я йому як сестра. Таке я вже чула кілька разів. Однак приємно. Подарував на талан 50 рублів.

У Козерога вчора вбили друга. Другові 16 років! Він школяр. Убили в рідному під’їзді! Вистрілили, коли він подзвонив у двері. Це тому, що його батько працює в міліції! Козеріг сильно засмучений.

Я в порожнечі. Любити нікого. Сьогодні я втрапила в перестрілку на дорозі. Вистрілили по військовому посту, через мою спину. З поста — відповіли. Я встигла сховатися за дерево.

До чого сумно жити! Ніхто не розуміє мене.