Розділ «П’ятниця»

Годинник показував дванадцять годин десять хвилин.

На площадці свого поверху він викликав ліфт. Кабіна затрималася на дев’ятому поверсі, потім рушила вниз і знову зупинилася. Двері ліфта номер чотири розчинилися перед Ключником.

Просто перед ним стояв герцог Кройдонський.

Охоплений панікою, Ключник мало не кинувся тікати. Але в ту ж мить здоровий глузд підказав йому, що ця зустріч — випадкова. Герцог навіть не глянув на Ключника, а вираз його обличчя свідчив про те, що думки його десь дуже далеко.

Ліфтер, літній чоловік, оголосив:

— Спускаємося!

Поряд з ліфтером стояв старший розсильний готелю — Ключник упізнав його, бо не раз бачив у вестибюлі. Показавши очима на валізи в його руках, старший розсильний спитав:

— Вам допомогти, сер?

Ключник похитав головою.

Коли він увійшов у кабіну, герцог Кройдонський і вродлива блондинка трохи посунулися, звільняючи для нього місце.

Двері зачинилися. Ліфтер Сай Льюїн перевів важіль на риску «спуск». І тої ж миті щось завищало, заскреготіло, кабіна зірвалася й полетіла вниз.

11

Пітер Макдермот вирішив, що хоча б для годиться мусить особисто розповісти Уорренові Тренту про злочин і викриття герцога й герцогині Кройдонських.

Колишнього власника готелю він знайшов у його кабінеті на другому поверсі: за допомогою Елоїса Ройса той збирав і складав у картонні ящики свої особисті речі.

— Як бачите, вирішив спакуватися, — сказав Пітерові Уоррен Трент. — Мені ж тут більше не сидіти. Тепер, певно, це буде ваш кабінет.

Хоч півгодини тому вони посварилися, старий говорив досить миролюбно.

Елоїс Ройс мовчки працював далі.

Пітер розповів про все, що сталося після його розмови з Солом Нетчезом на кладовищі св. Людовіка. На закінчення він сказав, що кілька хвилин тому мав телефонну розмову з герцогинею, після якої подзвонив в управління новоорлеанської поліції.

Вислухавши його, Уоррен Трент зауважив:

— Якщо ці пани справді докотилися до такого, мені їх анітрохи не жаль. — І додав: — Хвалити бога, ми здихаємося нарешті їхніх клятих шавок.