Розділ «П’ятниця»

Додо випала останньою, в ту мить, коли кабіна вдарилася об підлогу. Вона зламала руку, розбила голову об напрямну рейку й лежала непритомна, при смерті, в калюжі крові, що текла з великої рани в голові.

Решта троє — акціонер компанії «Кока-кола „Золота корона“» з дружиною і Ключник Мілн — чудом уціліли.

Під уламками кабіни ліфта лежав робітник-ремонтник Біллібой Нобл, який десять хвилин тому спустився в колодязь шахти. Кабіна роздробила йому ноги й таз, але він не втратив свідомості і нестямно кричав, спливаючи кров’ю.

13

Коли Пітер Макдермот збіг у вестибюль, там панував хаос. З шахти ліфта лунали крики, і кілька жінок билися в істериці перед дверима шахти, яку намагалися відчинити блідий, переляканий черговий адміністратор і один з розсильних. Натовп збільшувався: до нього приєднувалися касири, реєстратори, службовці. Людські хвилі вихлюпнулися у вестибюль з ресторанів та кафе, слідом за відвідувачами звідти вибігли офіціанти й бармени. В головному залі ресторану музика замовкла, й оркестранти теж кинулися до виходу. З дверей службового ходу сунули робітники кухні. Натовп зустрів Пітера збудженим гомоном.

Зупинившись, Пітер на весь голос загорлав:

— Тихо! — і коли на мить запала тиша, він вигукнув: — Будь ласка, всі відійдіть од ліфта, ми зараз зробимо все, що треба. — Потім спитав у реєстратора, що стояв перед ним: — Пожежників хто-небудь викликав?

— Не знаю, сер. Я гадав…

Пітер наказав:

— Викличте негайно. — Потім крикнув до іншого службовця. — Подзвоніть до поліції. Скажіть, щоб прислали карети швидкої допомоги, лікарів і людей для підтримання порядку.

Обидва клерки кинулися до телефонів.

З натовпу виступив наперед високий худорлявий чоловік у твідовому піджаку й військових штанях.

— Я офіцер десантних військ. Скажіть, що треба робити.

Вдячно кивнувши, Пітер відповів:

— Треба очистити від натовпу середину вестибюля. Організуйте кордон з працівників готелю. Забезпечте вільний прохід до центрального виходу. Зніміть обертові двері.

— Єсть!

Чоловік обернувся й почав уривчасто кидати команди. Люди, які наче тільки цього й чекали, кинулися виконувати їх. Незабаром офіціанти, кухарі, клерки, розсильні, музиканти й добровольці з пожильців утворили живий ланцюг від дверей ліфта до виходу на Сейнт-Чарлз-авеню.

Елоїс Ройс тим часом кинувся на допомогу черговому адміністраторові й розсильному, які намагалися виламати двері шахти. Обернувшись, він крикнув Пітерові:

— Без інструментів ми тут нічого не зробимо!

До вестибюля вбіг робітник у комбінезоні. Він гукнув: