Розділ 11 Секта

— Алло?

— Добридень, Біллі, — гаркнула я. Надалі я намагалася, щоб мій голос звучав дружніше. — Можна мені поговорити з Джейкобом, будь ласка?

— Джейка немає вдома. Яка несподіванка!

— А ви знаєте, де він?

— Поїхав кудись зі своїми друзями, — відповів мені Біллі обережно.

— Ах так? Із кимсь, кого я знаю? Може, з Квілом? — в моєму тоні відчувався прихований підтекст.

— Ні, — сказав Біллі повільно. — Не думаю, що сьогодні він із Квілом.

Я подумала, що краще не вимовляти ім’я Сема.

— З Ембрі? — запитала я. Здається, Біллі повеселішав і відповів:

— Так, він з Ембрі. Для мене цього було достатньо. Ембрі був одним із банди.

— Що ж, передайте, щоб він подзвонив мені, коли повернеться, гаразд?

— Звісно. Без проблем, — зі слухавки одразу долинули гудки.

— До зустрічі, Біллі, — пробурмотіла я сама до себе. Я поїхала в Ла-Пуш і приготувалася чекати. Якщо знадобиться, то просиджу тут цілу ніч. Я не піду до школи. Колись же хлопець повинен вернутися додому, а коли це станеться, то він буде просто змушений погомоніти зі мною.

Роздуми про страшну поїздку поглинули всю мою увагу, і я й не помітила, як дісталася місця призначення. Я й не зауважила, як ліс почав рідшати, і я угледіла перші маленькі будиночки резервації.

Раптом я помітила високого хлопця в бейсбольній кепці, який ішов потойбіч дороги.

На якусь мить у мене аж подих перехопило — невже мені так пощастило і я натрапила на Джейкоба, навіть не почавши пошуків? Але цей хлопець був набагато крупніший, і волосся під кепкою було коротко стрижене. Навіть подивившись на нього ззаду, я могла з упевненістю сказати, що це Квіл, хоча він сильно виріс відтоді, як я бачила його востаннє. Що діється з цими квілеутами? Може, їх годують експериментальними гормонами росту?

Я виїхала на зустрічну смугу й зупинилася біля хлопця. Почувши рявкіт мого двигуна, він підвів погляд.

Вираз Квілового обличчя радше налякав мене, ніж здивував. Його лице було задумливе й похмуре, чоло зморщилося від тривоги.

— О, привіт, Белло, — привітався він досить в’яло.

— Привіт, Квіле… З тобою все гаразд? Він подивився на мене й насупився.