Розділ «Частина V»

Більшість членів мафії підтримувала Салмана беззастережно. Вони розуміли принципи, на яких ґрунтувалася їхня діяльність, і цінували їх. У нашому районі міста слова «гунда» і «гангстер» не були образою. Його жителі знали, що наша мафія вичищає з вулиць героїн і розпусту краще за поліцію, адже поліціянтів можна було підкупити. І Салман зі своїми мафіозі теж підкуповували їх, тих самих копів, яким щойно тицьнули хабара сутенери чи наркоділки, щоб вони не помічали, як наші хлопці б’ють головою об цегляний мур невгамовного гендляра героїном або кухонним макогоном трощать пальці продавцеві порнографічної продукції.

Люди похилого віку схвально кивали головами, порівнюючи відносний спокій на вулицях нашого району з тим хаосом, який панував у сусідів. Діти із захопленням поглядали на молодих гангстерів, обираючи того чи того за приклад для наслідування. Ресторани і бари сердечно вітали Салмана з друзями як людей, що допомагають підтримувати порядок в їхніх закладах. А кількість донощиків, що добровільно поставляли інформацію поліції,— показник популярності її поміж населення чи, навпаки, його невдоволення органами правопорядку,— був тут нижчий, ніж в будь-якому іншому місці неспокійного Бомбея. Ми були горді, ми дотримувалися строгих принципів і були майже такими людьми честі, якими себе вважали.

Та все ж таки в наших рядах зустрічалися буркотуни, чулися деколи скарги, а засідання ради іноді перетворювалися на арену шалених суперечок. Інші угруповання наживалися на торгівлі героїном. Героїнові королі їздили в імпортних автомобілях, красувалися в найдорожчих і ексклюзивних закладах зшитим на замовлення модним одягом і новинками електронної музичної апаратури. А найгірше було те, що вони використовували свої невичерпні доходи для залучення нових і нових людей до своїх махінацій — найманців, які захищали їхні інтереси в найбрудніші й найжорстокіші способи. Поступово ці банди розширювали сфери свого впливу в ході сутичок, після яких чимало крутих хлопців виявлялися убитими і пораненими, а поліціянти дякували Богові в храмах по всьому місту за те, що їм удалося уціліти.

Не менший прибуток приносив ринок махрової порнографії — відеофільмів, які привозили з-за кордону. Ворожі угруповання на виручені за порнографію гроші заводили цілі арсенали зброї — найважливіший критерій могутності будь-якого кримінального співтовариства, Деякі з людей Салмана Мустана, позаздривши багатству, накопиченому цими угрупованнями, і побоюючись їхнього посилення та розширення сфери впливу, вмовляли його змінити принципи, якими він керувався. І найголосніше в цьому хорі звучав голос Санджая, найдавнішого і найближчого друга Салмана.

— Тобі треба зустрітися з Чугою,— наполягав Санджай, коли ми учотирьох — Салман, Фарід, Санджай і я — сиділи в маленькій кав’ярні на Маулана Азад-роуд, звідки, наче міраж в пустелі, видніла яскрава зелень іподрому Магалакшмі[172]. Чугою, або Щуром, звали Ашоку Чандрашекара, одного з впливових ватажків мафії Валідлалла.

— Я зустрічався з покидьком, яар,— зітхнув Салман.— Я бачуся з ним регулярно. Щоразу, коли один з його хлопців робить замах на нашу територію, я зустрічаюся з Чугою, щоб залагодити непорозуміння. І коли хтось із наших хлопців вступає в бійку з його людьми, я теж зустрічаюся з ним. І тоді, коли він пропонує нам приєднатися до їхньої мафії. Я дуже часто зустрічаюся з Чугою, в тім-то й лихо.

Територія Валідлалла прилягала до наших володінь. Стосунки між нашими угрупованнями були в цілому непогані, проте далекі від приязні та дружби. Ватажок тієї мафії, Валід, був близьким другом Хадербгая і разом з ним заснував систему мафіозних рад, що існувала до цих пір. Хоча він теж терпіти не міг наркотиків і порнографії, з часом йому довелося зайнятися торгівлею цим товаром, проте він всіма силами намагався уникати конфліктів з радою Салмана. Чута, права рука Валіда, був страшенно амбітний і вже не хотів підкорятися старому мафіозі. Ті його амбіції й призводили до конфліктів та сутичок і змушували Салмана зустрічатися з Чугою на обідах, що влаштовувалися в суто формальній обстановці на нейтральній території,— в люксі якого-небудь п’ятизіркового готелю.

— Але ти не розмовляв з ним щодо того, як нам спільно заробити більше грошенят. Якби ти обговорив це з ним, братику, ти побачив би, що він каже про діло. Він наживає на гараді цілі крори. А цим наркошам його тільки давай і давай. Йому доправляють його караванами, уявляєш собі? А вже порнофільми — це просто золота жила, повір мені. Це смертельний номер, яар. Він робить по п’ятсот копій кожного фільму і продає кожну по п’ятсот баксів. Це два з половиною лаки[173], Салмане, за кожну стрічку! Якби можна було робити такі ж гроші на вбивствах, демографічна проблема в Індії була б вирішена за місяць! Ти просто зобов’язаний поговорити з ним про це, братику.

— Він мені не подобається,— заявив Салман.— Я не довіряю йому. Гадаю, найближчим часом доведеться розібратися з цим покидьком раз і назавжди. Це навряд чи буде початком спільного бізнесу, па?

— Якщо до цього дійде, я пристрелю його для тебе, братику, з величезним задоволенням. Але перш ніж упорати його, ми можемо разом з ним зробити непогані гроші.

— Я так не вважаю.

Санджай оглянув присутніх у пошуках однодумців і звернувся по підтримку до мене:

— А що скажеш ти, Ліне?

— Це не в моїй компетенції, Санджу,— посміхнувся я у відповідь на його стурбований погляд.— Такі питання вирішує рада.

— Саме тому я і питаю тебе, Лінбаба. Ти можеш виступити як незалежний експерт. Ти знаєш Чугу і знаєш, скільки грошей в цьому героїновому бізнесі. У нього дуже непогані ідеї щодо грошей, ти так не вважаєш?

— Арей, не питай його! — втрутився Фарід.— Хіба що ти хочеш почути правду.

— Ні, хай скаже,— наполягав Санджай. Очі його блищали. Він любив мене і знав, що я люблю його теж.— Скажи мені правду, Ліне. Що ти думаєш про Чугу?

Я поглянув на Салмана, і він кивнув мені, як міг би зробити це Хадер.

— Я думаю, що покидьки на зразок Чуги — це ганьба для всього кримінального співтовариства,— сказав я.

Салман і Фарід похлинулися і, сміючись, полізли по хустки, щоб витерти пролитий чай.