Розділ «Літній грім»

— А коли тобі стукне п’ятдесят?

— Наступного року, — сказав Робінсон і засміявся через абсурдність своїх слів.

— У мене вранці випав зуб, — повідомив Тімлін. — У моєму віці це може нічого не означати, але…

— Кров в унітазі бачив?

Тімлін розповідав йому, що це перший симптом сильного опромінення. Він про це знав набагато більше, ніж Робінсон. Робінсон знав тільки те, що його дружина та дочка були в Бостоні, коли відчайдушні мирні перемовини в Женеві зірвалися в ядерному засліпленні п’ятого червня, і що вони все ще були в Бостоні наступного дня, коли світ убив сам себе. Східне узбережжя Америки, від Гартфорда до Маямі, майже повністю обернулося на попіл.

— Посилаюся на п’яту поправку[361], — відповів Тімлін. — Он іде твій пес. Уважно оглянь його лапи — він трохи кульгає. Здається, на ліву задню.

Вони не знайшли ніяких колючок у лапах Ґандальфа, і цього разу, коли Тімлін обережно смикнув пса за шерсть, її жмуток із задньої лапи опинився в його руці. Здається, Ґандальф цього не відчув. Двоє чоловіків глянули одне на одного.

— Це може бути сверблячка, — врешті озвався Робінсон. — Чи стрес. Ти ж знаєш, собаки линяють, коли відчувають стрес.

— Можливо, — Тімлін дивився на зорю через озеро. — Буде чарівна вечірня зоря. Звісно, тепер вони всі чарівні. Як після виверження Кракатау 1883 року[362]. Тільки зараз це було в десять разів сильніше за Кракатау. — Він нахилився і погладив Ґандальфа по голові.

— Індія та Пакистан, — мовив Робінсон.

Тімлін знову випростався.

— Так. Але ж потім до них приєдналася і решта, хіба ні? Навіть у чеченців було кілька зарядів, вони доправили їх у Москву на вантажівках. Ніби навмисно весь світ забув, у скількох країн та угруповань, грьобаних угруповань, є ці штуки.

— І на що ці штуки здатні, — додав Робінсон.

Тімлін кивнув.

— І це теж. Ми були надто стурбовані стелею держборгу, а наші друзі за океаном боролися за припинення дитячих конкурсів краси та підримання курсу євро.

— Ти впевнений, що Канада настільки ж заражена, як Штати?

— Мабуть, це залежить від місця розташування. Вермонт заражений менше, ніж Нью-Йорк, а Канада, імовірно, заражена менше, ніж Вермонт. Але стане такою. До того ж більшість людей, які виїхали, уже хворі. Перефразовуючи К’єркегора, до смерті хворі[363]. Хочеш іще пива?

— Я краще вже йтиму додому, — підвівся Робінсон, — за мною, Ґандальфе. Час спалити трохи калорій.

— Побачимося завтра?

— Може, десь ввечері. Уранці мені треба декуди зганяти.