— Звісно ж, ні,— між жуванням мовив Абдулла.— Я відгамселив ДаСилву бамбуковою палицею. Він відмовився від парі.
— Круто.
— Зараз беруться до уваги слова Санджая, а той хоче, щоб ти жив.
— Як кіт, який бажає залишити мишку живою?
— Швидше як тигр і мишка,— відповів Абдулла.— Він вважає скорпіонів котами, які ненавидять тебе більше, ніж ДаСилва.
— То для Санджая я — мішень чи корисна можливість відвернути увагу?
— Останнє. Він не очікує, що ти довго протягнеш за межами компанії. Але ти став корисним, в особливий спосіб.
— Га?
— Поки ти живий, то дратуєш інших.
— Дякую.
— Немає за що. Особисто я переконаний, що ти дратуватимеш навіть після своєї смерті. Це рідкісна здатність.
— І ще раз дякую.
— Немає за що.
— Які в мене шанси займатися бізнесом?
— Він не вважає, що ти проживеш досить довго, щоб розпочати бізнес.
— Мені дійшло. Але якщо я дотягну, скажімо, до післязавтра, коли все стартує, то як поводитися?
— Санджай мене запевнив, що він тебе ліцензує, як і всіх інших, але за вищими відсотками.
— А ще кажуть, що мафіозні боси не мають серця. А я зможу виробляти власні паспорти?
— Він не вважає, що ти зможеш...
— ...прожити так довго. Але якщо таке станеться?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VIII“ на сторінці 20. Приємного читання.