— Доларів.
— Ти заробила три мільйони доларів на біржі?
— Ну, якщо точніше, то я зняла їх з біржі. Узагалі-то, це не так уже й важко, якщо ти ще до цього напханий грошима, як наприклад, я завдяки проксі-акціям Ранджита. Тож у грошах немає потреби. Вони розділені на чотири окремі рахунки. Мені не потрібні ні гроші Ранджита, ні твої, Ліне. Мені потрібна твоя допомога.
— Три мільйони? А я говорив з тобою про...
— Те, щоб стати бомбейською дружиною в Лондоні,— завершила за мене вона.— Мені дуже сподобалося. Справді. І...
— Зачекай. Ти сказала, що потребуєш моєї допомоги?
— В місто повернувся мій давній ворог,— розповіла вона.— Мадам Жу.
— Терпіти її не можу, а ми лише один раз зустрічалися.
— Відраза — це дуже просте почуття,— сказала Карла.— Те, що я відчуваю до цієї жінки,— це ціла гора злості.
Мадам Жу була впливовою торговкою, яка понад десять років виманювала секрети у впливових клієнтів свого борделю — Палацу щастя. Коли вона затягнула до свого лабіринту брудних простирадл і Лайзу, Карла витягнула подругу звідти, а потім облила бензином Палац і спалила його вщент.
— Вона оголосила, що шукає мене. І цього разу завдання отримали не лише близнюки.
Я знав близнюків — охоронців мадам Жу та її постійних компаньйонів. Під час нашої останньої зустрічі брати спливали кров’ю, бо я програвав дуже неохайну бійку, а Дідьє їх підстрелив.
— Терпіти не можу тих близнюків, а зустрічався з ними обома лише раз.
— Цього разу,— повідомила Карла, вглядаючись у ніч,— вона прихопила з собою двох косметологів. Тих, які обливають кислотою.
Однією з послуг відплати, яку пропонували в ті роки, була можливість облити когось кислотою. І хоча метальники кислоти зазвичай спеціалізувалися на так званих благородних спаленнях, вони за хорошу ціну наймалися також для інших проектів.
— Коли вона встигла повернутися до Бомбея?
— Два дні тому. Вона якось рознюхала про смерть Лайзи. Вона знає, що я спалила її Палац через Лайзу. Тож хоче глянути мені в очі й розреготатися, перш ніж спалить.
Зорі блукали своїми темними пасовиськами. Світанок розпластав усі тіні. Бліде світло почало піднімати хвилі блискучими горбочками — мов гралися білі від сяйва морські котики.
Я повільно обернув голову, щоб можна було спостерігати за Карлиним профілем, поки серце розмовляло до моря.
Карла кілька днів жила у страху. Вона знайшла нашу любу подругу мертвою, її побили копи, вона назавжди покинула Ранджита, хай яка була на те причина, і її шукають метальники кислоти мадам Жу, а потім вона дізнається, що Ранджит — саме той, хто бачив останні миті Лайзи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VI“ на сторінці 84. Приємного читання.