Розділ «Частина VI»

— Автомобіль з Рендаллом,— мовив я,— і проживання в «Таджі» — це недешево. Я відклав трохи грошей, сто п’ятдесят тисяч доларів. Можу оселити тебе в якомусь безпечному місці, оплачуючи авто з Рендаллом і все необхідне. Поки Ранджит на волі, тобі краще не ризикувати.

— Послухай,— сказала вона.— Я вже розповідала, що працювала з економістами й аналітиками в газеті Ранджита. Тож дещо заробила і маю кошти.

— Так, але...

— Я два роки заробляла, при цьому маючи від боса найкращі поради, яких не купиш за гроші, ще й гроші боса на додачу.

Я пригадав мотоциклетну розмову: як радив їй заощадити грошей і купити будинок. А вона весь цей час працювала з професійними економістами й аналітиками фондового ринку і про це не обмовилась і словом. Навіть мило приймала мої поради.

— Ти грала на біржі?

— Не... зовсім.

— Тоді що... конкретно?

— Я ним маніпулювала.

— Маніпулювала ним?

— Трішки.

— Як трішки?

— Я використовувала голосування за дорученням, щоб застосувати систему важелів у теоретичній вартості всіх Ранджитових акцій у комунікаціях, енергії, страхуванні та транспортуванні й вибудувати секретний купівельний блок, який проіснував шістнадцять хвилин, а потім закрився.

— Купівельний блок?

— Я купувала, аж мізки вилазили, з шістьма хлопцями на шести телефонах, цілі шістнадцять хвилин.

— А потім?

— Я змінила ринкові ціни в компаніях, обраних за принципом витягнутої руки[111], в яких ще раніше викупила привілейовані акції.

— Скільки ти заробила?

— Три мільйони.

— Рупій?