— Я хочу абсолютно все знати, коли йдеться про тебе,— розсміявсь я.
— Я знала про книжку і знала, що мадам Жу без свого Палацу втратила силу, але все одно мала амбіції. А ще я знала ім’я її найбільш відданого покровителя. Він — бізнесмен, і я придбала його бізнес. Натомість він підказав, що ідеальною пособницею для створення угрупування шантажистів може стати Кавіта Синг. Саме тоді мадам Жу почала цікавитись Кавітою.
— А коли вбили близнюків, вона звернулася по допомогу до Кавіти.
— Як я й сподівалася. Пороки живуть звичками, а звички роблять людей передбачуваними.
— А яка в цьому вигода для Кавіти?
— Окрім сексу?
— Прошу, Карло, не...
— Жартую. Я ще шість тижнів тому розповіла Кавіті, що мадам Жу вбила її хлопця. Її нареченого, узагалі-то. Він протестував проти того, що мадам Жу підкупила місцевих посадовців. Він збирав прихильників. Вона його за це вбила.
— А як ти дізналася, хто це зробив?
— Ти справді хочеш знати?
— Ну, я...
— Від Лайзи.
— Від Лайзи? А як дізналася вона?
— У той час вона працювала на мадам Жу в Палаці. Це було до того, як я її витягнула звідти.
— І спалила те місце.
— І спалила те місце. Лайза не могла розповісти Кавіті про те, що знала, тож розповіла мені.
— А чому Лайза не могла розповісти Кавіті?
— Ти ж знаєш, якою була Лайза. Вона не могла бути відвертою з тими, з ким спала.
— Я починаю думати, що ти знала її краще за мене.
— Ні,— сказала Карла, м’яко посміхаючись.— Але в нас була домовленість щодо тебе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина XV“ на сторінці 39. Приємного читання.