Розділ «Частина XV»

— Я справді не повинен...

— Ти справді повинен,— наполіг я, махаючи офіціантові.

Кеш обережно глянув на меню, склав його і оголосив свій вибір.

— Паста різотто з цукіні, чорними оливками й потовченими артишоками,— повторив офіціант.— Салат «Айсберг», приправлений товченим перцем, імбиром і фісташковим соусом, а це тирамісу.

— Ви помиляєтеся,— мовив Кеш.— Товчений перець, імбир і фісташковий соус йдуть до салату з руколою, а це номер сімдесят сім вашого меню. Салат «Айсберг» подається з лимонно-часниковим чилі й горіхово-авокадовим соусом, а це номер сімдесят шість вашого меню.

Офіціант розтулив рота, щоб відповісти, але, пригадавши меню, визнав правоту Кеша і пішов геть, похитуючи головою.

— У чому проблема? — поцікавивсь я.

— Я винен грошей,— зізнався Кеш, розчаровано посміхаючись.— Бізнес Пам’яткого вже не такий, як раніше. Тепер люди для всього користуються телефонами. Уже незабаром увесь світ зможе спілкуватися з будь-ким, хто не тут.

— А знаєш що? — запропонував я, коли принесли їжу.— Одразу після цього лови таксі та приїжджай до готелю «Амрітсар». Ми вже чекатимемо на тебе там — під’їдемо на мотоциклі.

— Що ти задумав? — примружившись, дивилася на мене Карла, і її вії були неначе мереживо.

— Сюрприз,— спробував промуркотіти я.— Ти навіть не уявляєш, які я підготував сюрпризи, Карло.

Для Дідьє це точно був сюрприз, коли я привів Кеша до його офісу в «Амрітсарі», якраз біля Карлиного.

— Я не вбачаю... потреби в його послугах,— повідомив Дідьє, професійно вмостившись за своїм столом біля Навіна.

— Кеш — найкращий Пам’яткий на півдні, Дідьє,— зауважив Навін, теж професійно сидячи за власним столом.— Що в тебе на думці, Ліне?

— Знаєш, як люди завжди завмирають, коли намагаєшся записати їхні свідчення? Вони бачать диктофон і завмирають?

— Так.

— Кеш може бути вашим диктофоном. Він запам’ятовує кожну почуту розмову. Він може бути вашим живим диктофоном, і люди почуватимуться природно.

— Мені подобається,— розсміялася Карла.

— Справді? — вагався Дідьє.

— Я найму його негайно, якщо цього не зробиш ти, Дідьє!