Силвано з Віджаєм стрімголов ринулись у печеру, присіли біля нас.
— Там ціла армія,— повідомив Силвано, дослухаючись до плескоту стрілянини.
— Дві армії,— сказав я.— І сподіваймося, що вони залишаться там.
Обстріли нарешті притихли. Запала тиша, і лунали тільки поодинокі постріли, один по одному і з невеликими перервами. Їх було багато.
Ми чекали в темряві, пильно дослухаючись до кожної зламаної гілки чи пориву вітру. Кілька хвилин промайнуло у загрозливій тиші, а потім почулися звуки — бурчання і стогін, що долинали з крутої стежки.
Силвано з Віджаєм підхопились і побігли раніше, ніж я міг їх попередити. Карла теж спробувала вибігти, але я втримав її внизу біля себе.
На вершині стежки з’явився чоловік — повз на чотирьох. Силвано був тінню, що стала праворуч, націливши гвинтівку йому в голову. Чоловік зіп’явся на ноги. У нього в руці був пістолет.
Віджай розмахнувся палицею, роззброївши чоловіка, але пістолет усе-таки вистрілив, і куля влучила у стіну печери, неподалік місця, де ми сиділи навпочіпки.
— Хороша думка, Шантараме,— сказала Карла.— Та куля була з моїм іменем, якби я там стояла.
Чоловік хитався на нестійких ногах ще кілька секунд, а потім упав долілиць на землю. Віджай перевернув його, якраз коли підійшли ми з Карлою.
Чоловік був мертвий.
— Силвано, краще перевір, чи не було за ним хвоста,— запропонував я.
— Ти його знаєш?
— Його звати ДаСилва.
— На якому він був боці?
— На хибному,— відповів я.— Аж до кінця.
Силвано з Віджаєм побігли стежкою, аби перевірити, чи там нікого немає.
Витріщаючись на тіло, я знав, що не можу залишити його в таборі, де навчає Ідрис. Не було іншого вибору. Я мав його кудись перенести. Карла пересувала два тіла за своє життя — принаймні я знав про два. Я пересував три: одне у в’язниці, одне в будинку друга і ще мертвого гангстера, який мене ненавидів,— ДаСилву. Для нас обох він був найважчий.
— Ми не можемо залишити його тут для копів,— заявив я.
— Твоя правда,— погодилась Карла.— Це буде скандал. — перенести труп буде непросто. Це крутий схил.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина XIV“ на сторінці 40. Приємного читання.