Дочка часу

- Безглузда? - Саме таким голосом Марта вимовляла монологи Електри.

- Дуже безглузда.

- Ах, Алан, навіщо ти так?

- Носи вона інший головний убір, ніхто б про неї і не згадав. Саме йому вона усім зобов'язана.

- Ти думаєш, в панамі вона любила б менш пристрасно?

- Вона взагалі ніколи не любила, тим більше пристрасно.

Грант зрозумів, що тільки довгі роки, проведені в театрі, і турбота про обличчя, над яким вона працювала не менше години щоденно, не дозволили Марті висловити усе її обурення.

- Цікаво, чому?

- В Марії Стюарт було шість футів, а занадто високі жінки рідко бувають сексуальні. Запитай будь-якого лікаря.

І тут Грант замислився, чому усі ці роки - відколи Марта записала його у свій резервний ескорт, - йому жодного разу не прийшло в голову поєднати її горезвісну урівноваженість з її зростом. На щастя, Марті було не до паралелей, оскільки її думки були поглинені улюбленою королевою.

- Так, можливо, вона і мученицею не була?

- Мученицею чого?

- Віри.

- Вона була мученицею свого ревматизму. Виходячи заміж за Дарнлея, вона обійшлася без дозволу папи, а одруження з Босуелом проходило за протестантським обрядом.

- Зараз ти скажеш, що вона і полонянкою не була.

- Біда в тому, що тобі увижається кімнатка із заґратованими віконцями де-небудь на горищі і віддана старенька, яка постійно молиться разом з королевою. А насправді у неї спочатку була свита в шістдесят чоловік, і вона страшенно переживала, коли їй залишили "всього" тридцять чоловік, та і потім трохи не померла від прикрості, залишившись з двома секретарями-чоловіками, декількома жінками для послуг, вишивальницею і одним-двома кухарями. До речі, Єлизавета платила їм з власного гаманця. Вона платила двадцять років, і двадцять років Марія Стюарт намагалася сторгувати шотландську корону будь-якому європейцеві, готовому почати революцію і повернути їй трон, який вона втратила, а якщо пощастить, то і трон Єлизавети.

Грант поглянув на Марту і здивувався тому, що вона посміхається.

- Тепер їх менше? - запитала вона.

- Кого?

- Колючок. Він розсміявся.