Дочка часу

Що, що сталося? - не бажаючи йти з нею, знову і знову запитував Річард. - Ну що? Чому ти не говориш?

Вона все-таки привела його в класну кімнату і закрила двері.

-

Едуард!

- Едуард? Він захворів?

- Ні, новий скандал!

- Фу ти! - миттєво заспокоюючись, видихнув Річард. Едуард ніяк не міг без скандалів. - Ну, що там ще? Чергова коханка?

- Гірше! Гірше не придумаєш! Він одружився.

- Одружився? - перепитав Річард майже спокійно, так це було неправдоподібно. - Не може бути.

-

Може. Годину тому нас повідомили з Лондона.

-

Він не міг одружитися, - продовжував наполягати Річард. - Для короля одруження справа довга. Переговори, угоди. Не обходиться навіть без парламенту. Чому ти думаєш, що він одружився?

- Я не думаю, а знаю, - відповіла Анна, роздратована його нетямущістю. - Вони усі там божеволіють у великій залі.

-

Анна! Ти підслуховувала?!

- Ах, тільки без моралі, будь ласка. Мені не потрібно було дуже напружуватися, на тому березі і те, напевно, чутно. Він одружився на леді Грей.

-

На якій леді Грей? З Гроуби?

- Так.