Дочка часу

- А крім того, він був хоробрим воїном, - підчепив Грант супротивника Річарда. - І дружин не вбивав.

- Для чого він вам знадобився? Хто це?

- Річард III.

- А! Ось воно що!

- Тобто ви таким його і уявляли?

- В точності таким.

- Чому?

- Хіба він не вбивця?

- Виявляється, ви ще пам'ятаєте дещо з історії.

- Це усі знають. Він убив своїх племінників. Бідолахи! Задушив їх.

- Задушив? - зацікавлено перепитав Грант. - Я не знав.

- Задушив подушками.

В цей час вона, маленькими сильними ручками збивши подушки, уміло підклала їх Гранту під голову.

- Чому ж задушив, а не, скажімо, отруїв? - не відставав від неї Грант.

- Уявлення не маю. Мене там не було.

- З чого ж ви узяли, що він їх задушив?

- Прочитала в підручнику історії.

- Правильно. А звідки це з'явилося в підручнику історії?

- Звідки? Нізвідки. У підручниках пишуть тільки правду.

- А хто їх задушив, там теж було написано?