Розділ «Частина третя»

— Думаю, на головній, — відповів Ентоні.

— Мабуть, Фабер примудрився сховатися в поїзді так, що ми його не знайшли. Ця сигнальна будка — це перша зупинка поїзда на шляху до Ліверпуля?

— Можливо.

— Тут також вкрали пальто та залишили мокрий плащ, — прочитав Блоггс.

— Це може означати що завгодно, — знизив плечима Ентоні.

— Автівок не крали? — скептично поцікавився Блоггс.

— Ні автівок, ні човнів, ні віслюків. Зараз машини не крадуть — їх занадто легко знайти. Крадуть пальне.

— Я певен, що він вкраде автівку в Ліверпулі, — зауважив Блоггс, нервово стукаючи пальцем об коліно. — На велосипеді далеко не втечеш.

— А все-таки треба опрацювати цей слід, — наполягав Ентоні. — Нічого кращого в нас поки що немає.

— Згоден. Проте перевірте також оці два пограбування — може, крім коштовностей, там узяли також одяг чи їжу. Власники могли й не помітити цього зразу. І покажіть фото Фабера жертві зґвалтування та продовжуйте перевіряти нові злочини. Можете організувати мені транспорт до Престона?

— Я знайду вам машину.

— Багато часу знадобиться, щоб з'ясувати подробиці того третього пограбування?

— Думаю, мої люди саме зараз опитують хазяїв. Певен, що поки ви дістанетеся до сигнальної будки, я вже матиму всю інформацію щодо цієї справи.

— Поквапте їх. Я зателефоную вам звідти, — Блоггс узяв пальто.

— Ентоні? Це Блоггс. Я в сигнальній будці.

— Не гайте там часу. Третє пограбування — його рук діло.

— Ви впевнені?

— Якщо ні, то в нас тут два грабіжники погрожують людям стилетом.

— Кого пограбували?

— Двох бабць, що живуть самі в котеджі.