— Але ж ти сказав на службі, що хворий?
— Он що, ти там був… Я роблю щось інше.
— Чому ти не приходиш сюди ввечері?
— Бо я втомлений. Не хочу нікуди йти. Та й набридло мені тут.
— Може, пообідаємо разом?
— Якщо ти мене запрошуєш…
— А ти не хочеш спершу скінчити листа?
— Ще встигну.
— Він не дуже важливий?
— Чого ж, дуже важливий!
— То краще допиши його.
— Нічого в мене вже не вийде.
— А чому ти не ходиш на службу?
— Не можу більше витримати її.
Арнольд сховав листа: згорнув його вчетверо і поклав у портфель.
На вулиці я запитав:
— А як тебе хтось побачить?
— Хай бачать.
— То ти хочеш кинути службу?
— Не зовсім так. Я хотів би, щоб мене змусили її кинути. Було б дуже добре, якби повз нас пройшов, наприклад, Кронауер. Я не маю сили сам піти зі служби. Чекаю на якесь лихо. Щоправда, від мене залежить викликати його, але я не маю на це сили.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марш Радецького та інші романи» автора Йозеф Рот на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Йозеф Рот Марш Радецького та інші романи“ на сторінці 129. Приємного читання.