— Люсі…
— Тихо, — її руки лежали на його потилиці — ніжні, лагідні.
— Ох, Люсі, Боже мій, та що ж це таке? — плакав він, обіймаючи її шию, а вона тримала його міцно-міцно, не знаючи, ще нічого не знаючи, а матінка Ебіґейл хрипко дихала за їхніми спинами, лишаючись у глибині своєї коми.
——
Джордж їхав вулицею зі швидкістю пішохода, переказуючи одне й те саме: так, ще жива. Прогноз поганий. Ні, нічого не казала і, мабуть, уже не скаже. Можете розходитися. Коли щось станеться, ви дізнаєтесь.
Доїхавши до рогу, вони додали швидкості й рушили до лікарні. Їхні мотоцикли тріскотіли, назад котилася луна, наскакуючи на будинки й відбиваючись від них, урешті сходячи нанівець.
Люди не розходилися. Якийсь час вони ще постояли, поновили розмови, обговорили кожне слово, сказане Джорджем. Прогноз — що воно означає? Кома. Смерть мозку. Якщо мозок помер, то вже все. Скоріше банка зеленого гороху заговорить, ніж людина після мозкової смерті. Ну, може, це в природній ситуації так, але в нас тут уже надприродні речі пішли, еге ж?
Усі знову посідали. Посутеніло. У будинку, де лежала стара, засвітилися газові лампи. Потім люди підуть додому й не зможуть заснути.
Розмови невпевнено перекинулися на темного чоловіка.
— Якщо матінка Ебіґейл помре — це значить, він стане сильнішим?
— Як це — «не обов’язково»?!
— Ну, я не сумніваюся, тут усе зрозуміло: він — Сатана!
— А я думаю — Антихрист. Ми зараз просто в Одкровенні Йоанна Богослова перебуваємо… хіба можуть бути сумніви? «І сім чаш відкрилося…»[130] Як на мене, так це просто про супергрип сказано!
— Та, блін, люди, ви шо! Раніше казали, що Гітлер — це Антихрист!
— Якщо знову почнуться оті сни, я повішуся…
— А мені снилося, що я на станції метро, а він — кондуктор, тільки лиця не видко. Я як злякаюся! І біжу в тунель. І чути, як він біжить… і мене доганяє.
— А мені снилося, як я пішла в підвал по солоні кавуни — там коло грубки хтось стоїть… тільки фігура. І я зрозуміла: це — він.
Засюрчали цвіркуни. На небо висипали зорі. Похолодало, що мляво відзначили в розмовах. Усе, що було принесене, пили. У темряві жевріли вогники люльок і цигарок.
— Я чула, енергетики наші пішли все вимикати в порожніх будинках.
— От і добре. Якщо вони швидко не повернуть у будинки світло з опаленням, буде нам біда.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 2» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 241. Приємного читання.