TextBook «Ні-ні, — швидко промовив він. — Не бійся. Я певен, ми нічого не знайдемо. А як і знайдемо, я вилікую тебе. Клянуся, що вилікую, Рут».
Вона дивилася на нього в темряві, не кажучи ні слова. Він підвівся й підняв її з собою, тремтячи від піднесення, якого не відчував роками. Йому хотілося вилікувати її, допомогти їй.
«Дозволь, — сказав він. — Я тебе не скривджу. Обіцяю, не скривджу. Давай дізнаємось… дізнаємось напевне. Тоді ми зможемо планувати й працювати. Я врятую тебе, Рут. Врятую. Або й сам помру».
Вона й досі сиділа напружена, стримуючись.
«Ходи зі мною, Рут».
Тепер, коли вся його стриманість розвіялась і не було більше на що спертися, він здригався, мов розбитий паралічем.
Він відвів її до спальні. Коли побачив під світлом лампи, яка вона перелякана, то пригорнув, погладивши волосся рукою.
«Усе гаразд, — сказав він. — Гаразд, Рут. Хай що ми знайдемо, все буде гаразд. Розумієш?»
Він посадовив її на табурет, її обличчя було абсолютно порожнім, тіло здригнулося, коли він узявся нагрівати голку над пальником Бунзена.
Він нахилився й поцілував її в щоку.
«Тепер усе гаразд, — ніжно промовив він. — Усе гаразд».
Вона заплющила очі, і він устромив голку. Він відчував біль у власному пальці, коли витискав кров і наносив її на скельце.
«Ось, ось», — схвильовано промовив він, затискаючи поріз на її пальці шматочком вати. Він відчував, як безпорадно здригається. Хоч як він намагався, спинити цього не міг. Його пальці заледве давали раду з приготуванням скельця, він раз по раз обертався на Рут, усміхаючись до неї, силкуючись розвіяти її наляканий погляд.
«Не бійся, — проказав він. — Будь ласка, не треба. Я вилікую тебе, якщо ти інфікована. Вилікую, Рут, вилікую».
Вона мовчки сиділа, в’ялими очима поглядаючи на нього, поки він працював. Її руки на колінах і далі метушливо смикалися.
«Що ти зробиш, якщо… я така, як вони?» — спитала тоді вона.
«Я не певен, — відповів він. — Поки ні. Але можна багато що спробувати».
«Що?»
«Вакцини, наприклад».
«Ти казав, що вакцини не діють», — промовила вона тремким голосом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Я — легенда» автора Річард Метісон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина III Червень 1978 року“ на сторінці 25. Приємного читання.