Розділ 8

— Небагато? — Естеред Тиссен із перебільшенням обома руками схопився за chapeau. — Ото має бути небагато? Йой!

— Для вашої королівської милості, — буркнув шпигун, — така сума — це дріб’язок…

— Дріб’язок? — Король відпустив chapeau і підняв долоні до плафону. — Йой! Мільйон бізантів — то дріб’язок, ти чула, Зулейко, що він говорить? А чи ти знаєш, Дійкстро, що мати мільйон і не мати мільйон — то разом два мільйони? Я розумію, розумію, що ти й Філіппа Ейльгарт судомно й гарячково шукаєте концепцію захисту від Нільфгарду, але що ви бажаєте — увесь Нільфгард купити, чи що?

Дійкстра не відповів. Зулейка завзято плела гачком. Естерад хвилинку вдавав, що роздивляється голих німф на плафоні.

— Іди-но, — кивнув він раптом шпигуну.

Підійшов до гігантської картини, що представляла короля Гедовія, який сидить на сивому коні й показує берлом війську на щось, що не помістилося на полотні, — мабуть, правильний напрямок. Естерад вигріб із кишені маленьку позолочену паличку, торкнувся рами картини й упівголоса промовив закляття. Гедовій і сивий кінь зникли, з’явилася пластична карта відомого світу. Король торкнувся паличкою срібного ґудзика в кутку мапи й магічно змінив масштаб, звужуючи видимий шматок світу до долини Яруги і Чотирьох Королівств.

— Синє — то Нільфгард, — пояснив. — Червоне — то ви. На що витріщаєшся? Сюди глянь!

Дійкстра відвів погляд він інших картин — головним чином маріністичних актів і сцен. Задумався, яка з них була чародійським камуфляжем для іншої прославленої мапи Естерада — тієї, яка відображала військову і торговельну розвідку Ковіру, усю мережу перекуплених інформаторів і шантажованих людей, конфідентів, оперативних контактів, диверсантів, найманих убивць, «сплячих» агентів і чинних резидентів. Знав він, що така карта існує, віддавна безрезультатно намагався отримати до неї доступ.

— Червоне — то ви, — повторив Естерад Тиссен. — Кепсько воно виглядає, так?

Кепсько, визнав подумки Дійкстра. Останнім часом він безперервно оглядав стратегічні мапи, але зараз, на пластичній карті Естерада, стан здавався ще гіршим. Сині квадратики укладалися в образ страшенних драконячих щелеп, готових у будь-яку мить цапнути й розгризти зубиськами бідні червоні квадратики.

Естерад Тиссен роззирнувся за чимось, що могло б служити як указка до карти, витягнув із паноплії[27] оздоблену рапіру.

— Нільфгард, — розпочав він лекцію, показуючи рапірою, куди треба, — атакував Лирію і Рівію, як casus belli[28] використавши атаку на прикордонний форт Ґлевіцінген. Не стану з’ясовувати, хто насправді нападав на Ґлевіцінген і яким чином перевдягнувшись. За позбавлені сенсу я також уважаю домисли, на скільки днів чи годин збройна акція Емгира випередила аналогічні дії Едірну та Темерії. Залишимо то історикам. Більше цікавить мене ситуація нинішня і те, що буде завтра. У цю мить Нільфгард стоїть у Дол Анґра й Едірні, прикритий буфером ельфійського домініона у Дол Блатанна, що межує із тією частиною Едірну, яку король Генсельт з Кедвену, кажучи образно, видер в Емгира з рота й зжер сам.

Дійкстра не прокоментував.

— Моральну оцінку дій короля Генсельта я також залишаю історикам, — продовжив Естерад. — Але одного погляду в бік карти вистачить, аби побачити: анексією Північної Марки Генсельт загородив Емгиру прохід до долини Понтару. Забезпечив фланги Темерії. А також і вам, реданцям. Ви повинні йому подякувати.

— Я подякував, — пробурмотів Дійкстра. — Але тихенько. У Третогорі ми приймаємо короля Демавенда з Едірну. А Демавенд має досить специфічну моральну оцінку діям Генсельта. Він звик її виражати у коротких і звучних словах.

— Я здогадуюся, — кивнув король Ковіру. — Залишимо це на певний час, гляньмо на південь, на річку Яругу. Атакуючи Дол Анґра, Емгир одночасно захистив собі фланг, уклавши сепаратний договір із Фольтестом з Темерії. Але відразу після закінчення бойових дій в Едірні імператор без церемоній зламав договір і вдарив на Брюґґе й Содден. Своїми боязкими перемовинами Фольтест вигадав два тижні миру. Вірніше, шістнадцять днів. А сьогодні у нас двадцять шосте жовтня.

— Саме так.

— А стан на двадцять шосте жовтня такий: Брюґґе й Содден зайняті. Фортеці Разван і Майєна пали. Армія Темерії розбита у битві при Маріборі, відіпхнута на північ. Марібор в облозі. Сьогодні вранці він іще тримався. Але зараз уже пізній вечір, Дійкстро.

— Марібор утримається. Нільфгардці навіть не зуміли його щільно закрити.

— То правда. Задалеко зайшли, занадто розтягнули лінії постачання, небезпечно оголили фланги. До зими вони припинять облогу, відступлять ближче до Яруги, скоротивши фронт. Але що буде навесні, Дійкстро? Що буде, коли з-під снігу визирне трава? Наблизься. Подивися на карту.