— Схоже, що вітер напрямок змінить, тоді садкам все одно кінець, бо перший дощ їх цементом забетонує.
— З мером це ще не погоджено.
— Вітер, скажу вам, гуляє вгорі, як хоче.
Розмова перейшла на метеорологію і вже згасала, та ось у другому ешелоні підтягнулись дошкільнята, і облога табору набула жвавішого характеру, особливо коли Дусь грудкою землі влучив у віконце, з якого визирав Блись. Цяпусь і Казик заходилися збирати порубані гілки, щоб викурити цих добродіїв з будиночка, як бджілок. Гзимсь і Сафцьо, схильні до техніки, взялися заводити трактор, щоб підтягти вагончик до річки — тоді, мовляв, противник, захований всередині, зробить буль-буль і випливе.
Прислухаючись до дитячих балачок, обложені не витримали.
— Три — чотири! — подав команду Лись-Блись.
— Мі-лі-ці-я, мі-лі-ці-я! — дружним хором закричали ув’язнені.
Можливо, міліція вже була напоготові, а може, інспектор Новак напав на свіжий слід, бо за річкою зразу ж заблискали маячки, наближаючись до місця подій.
Ерикові треба було вертатись, але він не міг здолати цікавості. Заховавшись у листі ясена, ще раз відзначив приїзд міліцейських машин, спостерігаючи і слухаючи, як інспектор Новак, піднявшись на приступки вагончика, залагоджує конфлікт між двома зацікавленими сторонами.
— Замкнути їх?
— Так, замкнути! — гукали жінки.
— Замолозити мелзотників! — пищали дошкільнята.
— Хвилинку, громадяни, прошу тихіше! — махнув рукою інспектор і спитав бранців: — Випустити вас?
— Ні! Замкнути! — почулася дружня відповідь.
— Колодка під другою сходинкою, — підказав з вагончика Лись-Блись. — Тільки ключ добре сховайте.
Йдучи назустріч одностайному побажанню, інспектор виконав волю народу і звернувся до натовпу:
— Є пропозиція розійтися, щоб закінчити ранковий туалет.
Аж тепер жінки помітили, що прибігли вони сюди, забувши про деякі костюмно-косметичні деталі,— і за хвилину тут уже нікого не було.
— Цікаво, хто це все накоїв? — сам у себе спитав Новак.
— Я, пане інспекторе… — виструнчився один з молодих і метикуватих хлопців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витівки Йонатана Коота» автора Януш Пшимановський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота“ на сторінці 67. Приємного читання.