— Кого? — глянув на мене інспектор здивованими сірими очима.
— Тих, за чиї успіхи ти так стиснув кулак, аж пальці в тебе побіліли.
Він усміхнувся й нічого не сказав.
Звіддалік, з-поміж дерев, долинало до нас неголосне посвистування. Неважко було впізнати мелодію маршу нічних десантників.
Ми ще довго чули цю мелодію, навіть тоді, коли вона вже давно затихла вдалині.
Чи Ескадра Йонатана зайшла вже до порту твоєї школи? Чи став твій клас однією з команд Великого Флоту?
Якщо ні, то, може, варто, щоб ти сам привітав їх, коли прийдуть, рапортом про проведені бої й здобуті перемоги.
Свій рапорт ти можеш надіслати також і на мою адресу: Януш Пшимановський, 00—976, Варшава, 13, П/С 77 (для Коота).
Вечорами, а особливо в безмісячні ночі під час барометричних депресій, я виконую обов’язки листоноші Польової пошти ветеранів Сімнадцятої БриКоНіДес. Тільки нічого не кажи інспекторові Н. Нехай це лишиться між нами.
ЕЙ!
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витівки Йонатана Коота» автора Януш Пшимановський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Януш Пшимановський Витівки Йонатана Коота“ на сторінці 124. Приємного читання.