Розділ «V. ТАЄМНИЦЯ ЧОРНОЇ КОРОЛЕВИ»

— Авжеж, — Хулія, схилившись над шахівницею, стежила за поясненнями Муньйоса. — Отже, шість із десяти чорних фігур не могли зробити ходу...

— Більше шести. Вочевидь це ще й чорна ладдя, що стоїть на сі, бо вона ходить по прямій лінії, а три клітини коло неї зайняті... Таким чином, ми можемо виключити сім чорних фігур як такі, що не могли зробити останнього ходу. Втім, ми можемо виключити й чорного коня, розташованого на <11.

— Але чому? — поцікавився Сесар. — Адже він міг потрапити туди з b2 або з еЗ...

— Ні. Знаходячись на будь-якій з цих двох позицій, чорний кінь загрожував би шахом білому королю, що стоїть на с4: в ретроспективній партії ми можемо назвати це уявним шахом. А жоден кінь чи будь-яка інша фігура, що загрожує королю шахом, не відмовиться від такої загрози добровільно, цей хід просто неможливий. Замість залишити цю клітину, він з’їсть короля й закінчить партію. Така ситуація невірогідна, відтак ми можемо зробити висновок, що кінь на сії теж не робив ходу.

— Це скорочує імовірні варіанти до двох фігур, еге ж? — Хулія, котра не відводила очей від шахівниці, по черзі доторкнулася до них пальцем. — Короля та королеви.

— Певна річ. Останній хід могли зробити лише король або королева, яку ми, шахісти, називаємо ферзем. — Муньйос подивився на розташування фігур на шахівниці й простягнув руку до чорного короля, але так і не доторкнувся до нього. — Проаналізуємо спершу позицію короля, який пересувається на одну клітину в будь-якому напрямку. Це означає, що він міг потрапити на а4, де зараз знаходиться, лише з клітин b4, bЗ або аЗ... теоретично.

— Щодо b4 та bЗ це зрозуміло навіть мені, — озвався Сесар. — Король не може знаходитися поруч із клітиною, де стоїть інший король, еге ж?

— Саме так. Якби чорний король знаходився на b4, йому б загрожували шахом білі ладдя, король та пішак. А на bЗ — ладдя та король. Ці позиції неможливі.

— А він не міг піти знизу, з аЗ?

— Звичайно, ні. Йому б загрожував шахом розташований у клітиніb1 білий кінь, який, судячи з позиції, опинився там не щойно, а знаходився протягом кількох ходів. — Муньйос подивився на Хулію та Сесара. — Отже, це ще один уявний шах, який доводить, що король не робив останнього ходу.

— Таким чином останній хід зробила королева, перепрошую, чорний ферзь... — підсумувала Хулія.

Шахіст непевно розвів руками.

— Це в принципі наше припущення, — мовив він. — Якщо вдатися до чистої логіки, коли ми виключаємо все неможливе, те, що залишається, хоч яким неймовірним чи складним воно б здавалося, мусить бути вірним... До того ж у нашому випадку ми можемо це довести.

Хулія подивилася на шахіста з іще більшою повагою.

— Просто неймовірно. Як у детективному романі.

Сесар закусив губу.

— Боюся, люба, це саме той випадок. — Антиквар підвів очі й подивився на Муньйоса. — Продовжуйте,

Холмсе, — додав він, приязно посміхнувшись. — Мушу визнати: ви тримаєте нас у підвішеному стані.

Муньйос ледь помітно посміхнувся куточками рота — не тому, що був потішений, а просто з чемності. Впадало в око, що вся його увага була прикута до шахівниці. Його очі ще більше запали й гарячково блищали: у нього був вигляд людини, яка поринула в уявний абстрактний простір, невидимий нікому, крім неї.

— Розгляньмо, — провадив він далі, — можливі ходи чорного ферзя, що стоїть на клітині с2... Не знаю, чи відомо вам, Хуліє, що ферзь — найсильніша фігура в грі, здатна пересуватися на будь-яку кількість клітин у будь-якому напрямку, тобто ходити, як усі інші фігури, крім коня... Як ми бачимо, є чотири клітини, з яких міг зробити хід чорний ферзь: а2, b2, bЗ та d3. Ви, мабуть, і самі здогадалися, чому хід не міг бути зроблений з bЗ, чи не так?