Розділ «IX. РІВ СХІДНОЇ БРАМИ»

— І шахівницю, — додав Муньйос.

— Авжеж, і шахівницю. Часто, особливо на самому початку, коли моя бідолашна Анна щойно дістала її у спадок, я на своїй шахівниці намагався відтворити цю партію.

— Ви граєте в шахи? — неуважно запитав Муньйос.

— Колись грав. Тепер майже не граю... Але, правду кажучи, мені ніколи не спадало на думку, що цю партію можна розіграти назворот... — Він на якусь мить замислено замовк, постукуючи себе пальцями по колінах. — Грати назворот... У цьому щось є! Знаєте, Бах дуже полюбляв музичні інверсії. У деяких своїх канонах він наче вивертає тему навиворіт, створює мелодію, що йде вниз, тоді як оригінал іде вгору... Ефект може видатися трохи дивним, та коли звикаєш, усе зрештою сприймаєш як цілком природне. У «Приношенні» є навіть один канон, який виконується навпаки стосовно того, як він був написаний, — старий глянув на Хулію. — Здається, я вже казав вам, що Йоган Себастьян був дуже підступним хитруном. У його творах чимало різних викрутасів. Ніби раз по раз якась нота, модуляція чи пауза промовляють до нас: «У мені приховано послання, зрозумій його».

— Як і в картині, — завважив Муньйос.

— Так. Але, на відміну від неї, в музиці присутні не лише образи, певне розташування фігур, або в цьому випадку вібрацій повітря, а й емоції, що їх ці вібрації викликають у мозкові кожної людини... Ви 6 наштовхнулися на серйозні проблеми, якби спробували застосувати до музики ті методи дослідження, до яких ви вдалися, аналізуючи шахову партію, зображену на картині... Вам би довелося з’ясовувати, яка саме нота спричиняє певний емоційний ефект. Вірніше, які комбінації нот... Вам не здається, що це значно складніше, ніж грати в шахи?

Муньйос замислився.

— Гадаю, ні, — нарешті озвався він. — Адже загальні закони логіки однакові для всіх царин. У музиці, як і в шахах, існують свої правила. Питання полягає в тому, щоб вирізнити певний символ, ключ, — на його губах з явилася крива посмішка. — Це наче Розетський камінь[24] для єгиптологів. Коли його маєш, усе інше — лише питання праці, методу. І часу.

Бельмонте насмішкувато змигнув.

— Ви так гадаєте?.. Ви й справді вважаєте, що всі приховані послання можна розшифрувати?.. Що завжди можна знайти точне рішення, застосувавши певну систему?

— Я в цьому переконаний. Бо існує універсальна система — загальні закони, що дають змогу довести очевидне й відкинути неможливе.

Старий скептично похитав головою.

— Вибачте, але я дотримуюся протилежної думки. Всі ці поділи, класифікації, розсортування та системи, якими ми наділяємо Всесвіт, насправді штучні й сумнівні... Немає жодного, який би не містив у собі власного заперечення. Це вам каже стара людина, в якої за плечима довге життя.

Муньйос поворухнувся, його погляд блукав по вітальні. Він вочевидь був не надто задоволений ходом розмови, однак Хулії здалося, що й змінювати тему він не збирався. Дівчина знала, що цей чоловік ощадливий у словах, тож вирішила, що чинить він так навмисне. Можливо, й Бельмонте був серед тих фігур, які шахіст вивчав, щоб розв’язати загадку.

— Щодо цього можна посперечатися, — нарешті озвався Муньйос. — У Всесвіті, приміром, є безліч речей, які можна довести: прості числа, шахові комбінації...

— Ви справді вірите в це?.. Що все можна довести? Як колишній музикант, — старий зі спокійною зневагою показав на свої ноги, — або як людина, котра, попри це, залишається музикантом, мушу вам сказати, що будь-яка система неповна. І доказовість — поняття набагато більш вразливе, ніж істина.

— Істина подібна до оптимального ходу в шахах: він існує, але його треба знайти. Якщо маєш необхідний час, завжди можеш його довести.

Почувши таке, Бельмонте лукаво посміхнувся.

— Як на мене, цей оптимальний хід чи істина — називайте, як хочете, — можливо, насправді існує. Але його не завжди можна довести. І будь-яка система, що намагається це зробити, обмежена й відносна. Відправте мого ван Гюйса на Марс чи на планету Ікс і побачите, чи зможе хтось розв’язати загадку там. Ба навіть більше: відправте їм цю платівку, яку ми зараз слухаємо. Або, коли вже на те пішло, ще й розбийте її на друзки. Яке значення міститиметься в ній?.. А оскільки ви вочевидь є прихильником точних законів, дозвольте нагадати вам, що сума внутрішніх кутів трикутника в евклідовій геометрії дорівнює ста вісімдесяти градусам, в еліптичній вона більша, а в гіперболічній менша... Річ у тім, що єдиної системи не існує, аксіом не існує. Системи не подібні між собою навіть у межах однієї системи... Ви полюбляєте розв’язувати парадокси? їх чимало не тільки в музиці, але й у живописові і, гадаю, в шахах. Ось, будь ласка, — старий простягнув руку до столу, взяв олівець та аркуш паперу й, написавши на ньому кілька слів, передав Муньйосу. — Прочитайте, будь ласка.

Шахіст уголос прочитав: