Розділ «Лабіринт»

— Ваша адреса?

Еліс докладно пояснила йому, в якому готелі вона мешкає у Фуа, і дала свою домашню адресу, по буквах літера за літерою називаючи незнайомі англійські слова.

— Досить далеко їздити сюди щодня з Фуа, чи не так?

— У будинку нашого робітничого містечка вже не було місць, тому...

— Bien[31]. Як я розумію, ви волонтер, правда ж?

— Саме так. Шелаг, тобто доктор О’Доннел, є однією з моїх найдавніших подруг. Ми були в університеті разом, доки...

Просто відповідай на питання. Йому не потрібні твої життєві історії.

— Я просто тут із візитом. Доктор О’Доннел добре знає цю частину Франції. Коли сталося так, що я мала приїхати у справах до Каркассона, то Шелаг запропонувала мені заїхати сюди на кілька днів. Так ми могли б провести разом свої вихідні.

Нубель записав щось у своєму блокноті.

— Ви археолог?

— Ні, — захитала головою Еліс, — але це звичайна практика — запрошувати волонтерів, зацікавлених аматорів чи то студентів-археологів для виконання якихось базових робіт, це нормально.

— Скільки ще волонтерів є тут?

Еліс спалахнула, неначе її спіймали на брехні.

— Насправді зараз жодного. Усі вони археологи або студенти.

Нубель пильно дивився на неї.

— А ви тут до якого часу?

— Це мій останній день. Був, у будь-якому випадку... досі.

— А як же Каркассон?

— У мене там зустріч у середу зранку, тому маю ще кілька днів, аби роздивитися місто. В неділю я відлітаю до Лондона.

— Прекрасне місто, — промовив інспектор.