Розділ «Лабіринт»

Чергова заперечно похитала головою.

— Добре. Тепер скажіть, чи є ще щось таке, що ви могли б нам розказати? Наприклад, чи були у пані Таннер якісь відвідувачі, коли вона тут мешкала?

Дівчина трохи вагалася.

— Вчора зранку приходила жінка з якимось повідомленням.

Нубель не міг утриматися й аж підскочив:

— О котрій годині це було?

Проте Муро одразу ж примусив його заспокоїтися.

— Сильвіє, як рано вона з’явилася?

— Я заступаю на свою зміну о шостій, а пані прийшла невдовзі.

— Доктор Таннер знала цю жінку? То була її подруга?

— Я не знаю. Ні, гадаю, що ні. Пані Таннер виглядала здивованою.

— Ви нам дуже допомогли, Сильвіє, а чи не скажете, чому саме ви так вирішили?

— Жінка попросила доктора Таннер зустрітися з кимось на цвинтарі. Мені здалося, що це дивне місце для зустрічей.

— Із ким? — усе ж таки перепитав Нубель. — Ви часом не чули імені?

Виглядаючи тепер ще дужче заляканою, Сильвія потрусила головою.

— Я навіть не впевнена, чи воно загалом тоді прозвучало.

— Гаразд. Ви все робите правильно. А тепер скажіть, чи було щось іще?

— Їй надійшов лист.

— Поштою чи приніс кур’єр?

— Тоді стався цей прикрий випадок з обміном кімнати, — почувся десь позаду голос. Сильвія різко обернулася і подивилась на хлопця, що ховався з-за картонними коробками.