Розділ «Лабіринт»

— Ти навряд чи спроможний погрожувати мені, Гільєме. Я маю задосить свідчень твоєї зради, щоб побачити тебе на шибениці.

— Ці свідчення ти викшталтувала сама! — крикнув Гільєм. — Віконт Тренкавель тобі не повірить.

— Ти недооцінюєш мене, Гільєме, якщо гадаєш, ніби я залишу йому підстави для сумнівів. То ризикнеш? — Оріана знов обернулася до сестри. — Скажи мені, де Книга, або я піду до віконта.

Алаїс важко ковтнула. Що такого вчинив Гільєм? Вона не знала, що й думати. Попри свою злість на чоловіка, вона не могла допустити, щоб хтось доніс на нього.

— У Франсуа, — раптом озвалася Алаїс. — Наш батько дав Книгу Франсуа.

На мить в очах Оріани з’явився подив, але він зник і дуже хутко.

— Гаразд, але попереджаю тебе, сестро: якщо ти збрехала, то пошкодуєш про це, — із такими словами Оріана попрямувала до дверей.

— Куди ти йдеш? — запитала Алаїс.

— Віддати шану нашому батькові, куди ж іще? Утім, спершу я впевнюся, що ти безпечно дісталася своєї кімнати.

Алаїс підняла очі й зустрілася з Оріаною поглядом.

— У цьому немає жодної потреби.

— О! Це конче потрібно. Якщо Франсуа не зможе мені допомогти, я знову схочу поговорити з тобою.

Гільєм укотре спробував торкнутися дружини.

— Вона бреше. Я не зробив нічого лихого.

— Що ти зробив чи не зробив, тепер мене не цікавить, — сказала йому Алаїс, — ти знав, що чинив, коли спав із нею. Нині просто дай мені спокій.

Високо піднявши голову, Алаїс вийшла в коридор і попрямувала до своєї кімнати, за нею слідом ішли Оріана й Гіранда.

— Я скоро повернуся, щойно поговорю з Франсуа.

— Як забажаєш.

Оріана зачинила двері, й за мить, як того і боялася, Алаїс почула, що в замку повернувся ключ. Вона чула голос Гільєма, який у чомусь переконував Оріану.

Алаїс затулила вуха, щоб не чути їхніх голосів. Вона намагалася відігнати отруйні образи, що лізли в голову, викликаючи ревнощі. Однак Алаїс не могла перестати уявляти Гільєма й Оріану в обіймах одне одного, вона не могла позбутися думки, що Гільєм нашіптував її сестрі ті ніжні слова, які він говорив і їй, перлинки, що їх вона берегла коло серця.