Розділ «Лабіринт»

— Наш батько помер.

На обличчі Оріани відбився шок, перш аніж повернувся її звичайний вираз.

— Що ти сказала? — перепитала вона, і її очі звузилися.

— Наш тато відійшов на небеса сьогодні вранці. Якраз перед світанком.

— Як? Як він помер?

— Оце і все, що тебе цікавить?! — скрикнула Алаїс.

Оріана миттю злетіла з ліжка.

— Скажи мені, від чого він помер?

— Він хвороби. Вона здолала його дуже швидко.

— Ти була поряд з ним, коли він відходив?

Алаїс кивнула.

— Одначе ти не спромоглася послати когось, щоб повідомили мене? — оскаженіла сестра.

— На жаль, — прошепотіла Алаїс, — усе сталося так швидко. Я знаю, що мала б...

— Хто ще там був?

— Наш господар Тренкавель і...

Оріана відчула, що сестра вагається.

— Наш батько сповідався у своїх гріхах і дістав останнє благословення? — не вгавала Оріана. — Він помер як християнин?

— Наш батько не помер без відпущення гріхів, — відповіла Алаїс, ретельно добираючи кожне слово. — Він упокоївся у мирі з Господом.

Вона здогадалася!

— Яке це має значення?! — раптом крикнула Алаїс, шокована тим, як грубо сприйняла таку новину Оріана. — Він мертвий, сестро. Невже це нічого не означає для тебе?