Дорога

— Так, правда.

— Тобі подобається океан?

— Дуже.

— Мені тоже.

— Я можу поплавати?

— Поплавати?

— Так.

— Та ти собі все на світі відморозиш

— Ну і нехай.

— Не уявляєш, як холодно. Набагато холодніше, ніж ти думаєш.

— Нічого.

— Мені б не хотілося лізти тебе рятувати в крижану воду.

— Думаєш, не варто ризикувати?

— Хочеш — йди.

— Але ти вважаєш, що не треба.

— Зовсім ні. Вважаю, що обов'язково треба.

— Правда?

— Так.

— Чудово.

Хлопчик схопився, впустив ковдру на пісок, догола роздягнувся. Пританцьовував на місці від холоду, обхопивши себе руками. Потім побіг по пляжу. Білий як молоко. Виступаючі хребці. Вістря лопаток, здається, ось-ось проткнуть бліду шкіру. Біжить голяка, кричить і борсається в повільних хвилях.