Задача трьох тіл

    - Жуйшань просвітив? - Е змахнула рукою, немов відкидаючи павутину. - Було та бур'яном поросло... Він дзвонив вчора ввечері. Так поспішав, так захлинався, що я його ледь розуміла. Розібрала тільки, що сталося щось надзвичайне. Я ось що тобі скажу, Сяо Ван: доживеш до моїх років - і все, що колись здавалося моторошно важливим, здасться нічого не вартою дрібницею.

    - Дякую вам, - сказав Ван. Він знову відчув те тепло, якого йому так не вистачало. Ось вони, дві опори, які підтримують його і не дають зійти з розуму: ця стара жінка, що пройшла крізь безліч життєвих бур і стала м'якою і тихою, як вода, і Ши Цян - людина, яка нічого не боїться, бо нічого не знає.

    Е продовжувала:

    - Якщо говорити про "культурну революцію", то мені ще пощастило. У той момент, коли здавалося, що йти більше нікуди, я раптом знайшла місце, яке допомогло мені вижити.

    - Ви маєте на увазі базу "Червоний Берег"?

    Вона кивнула.

    - Який, мабуть, був неординарним науковим проектом! А я думав, що все це тільки чутки...

    - Ніякі не чутки. Якщо хочеш, можу розповісти про своє життя там.

    Почувши цю пропозицію, Ван злегка занепокоївся:

    - Професор Е, адже я просто так, з цікавості... Якщо ви збираєтеся розповісти мені щось, чого мені не належить знати, то...

    - Дурниці, - перебила вона. - Скажу відверто: мені просто хочеться, щоб хто-небудь послухав мою балаканину.

    - А чому ви не ходите в клуб ветеранів? Вам було б не так самотньо.

    - Багато хто з його завсідників - мої колеги по університету, але мені чомусь не хочеться з ними спілкуватися. Розумієш, там усі люблять розповідати і ніхто не любить слухати. Коли хтось пускається в спогади, це тільки дратує інших. Ти єдиний, кому цікаво дізнатися про "Червоний Берег".

    - Але хіба те, що ви збираєтеся розповісти, не... не під грифом "цілком таємно"?

    - Ти маєш рацію, це як і раніше під забороною. Але після виходу в світ тієї книги інші теж почали ділитися спогадами. Так що ці секрети зараз не такі вже й секрети. Автор книги, наш колишній співробітник, людина абсолютно безвідповідальна. Навіть якщо не брати до уваги мотиви, якими він керувався, то про зміст його опусу можна сказати, що в ньому повно неточностей. Я відчуваю, що мій обов'язок виправити хоча б ці помилки.

    І Е Веньцзе почала розповідати Вану про своє життя на базі "Червоний Берег".

     12

     "Червоний Берег" II

    Е Веньцзе не відразу допустили до справжньої роботи. Спочатку їй доручали тільки чисто технічні завдання, і то лише під невсипущим наглядом охоронців.

    Ще на другому курсі коледжу Е вже знала, під керівництвом якого професора готуватиме диплом. Це він, її науковий керівник, сказав, що досягти успіху у вивченні теорії неможливо без практичних навичок експериментування і спостереження - у всякому разі, в Китаї. Батько Е дотримувався іншої думки, але сама вона була згодна зі своїм професором. Їй завжди здавалося, що батько дуже занурений в теорію.