Задача трьох тіл

    - Комісар, якщо мені не дозволено...

    Лей підняв долоню:

    - Все в порядку, Веньцзе, - і повернувся до Яна: - Інженер Ян, я вам вже казав і повторю зараз: це виробнича необхідність. Щоб Веньцзе могла краще виконувати свою роботу, треба, щоб їй була відома мета цієї самої роботи!

    Ян піднявся з місця:

    - Я доповім про це керівництву.

    - Ваше право. Але не хвилюйтеся, інженер Ян. За всі наслідки буду відповідати тільки я.

    Ян пішов з кислою міною.

    - Не звертай уваги, Веньцзе. Вже така він людина, наш головний інженер - дуже обережний. - Комісар посміхнувся і похитав головою, потім пильно подивився на Е, і обличчя його набуло урочистого виразу. - Веньцзе, коли ми привезли тебе сюди, наша мета була проста. Роботі моніторингових систем бази часто заважають радіоперешкоди, джерелом яких служить електромагнітне випромінювання сонячних спалахів і плям. Завдяки щасливому випадку, ми заглянули в твоє досьє і дізналися, що ти занималась питаннями сонячної активності. Твоя модель прогнозування найточніша з усіх, висунутих китайськими вченими; ось чому за рішенням цієї проблеми ми звернулися до тебе.

    Але ти проявила себе так добре, що ми вирішили дати тобі більш відповідальну роботу. План передбачав, щоб ти спочатку попрацювала в відділі передач, потім у відділі моніторингу. Таким чином ти склала б собі уявлення про "Червоний Берег" в цілому, а ми б поспостерігали і вирішили, куди перевести тебе після цього. Як бачиш, план зустрів деякий опір. Але я вірю в тебе, Веньцзе. Скажу прямо: поки що лише я один з усього персоналу довіряю тобі, більше ніхто. І я сподіваюся, що ти будеш працювати в поті чола, щоб заслужити довіру всього колективу.

    Комісар поклав руку на плече Е. Вона відчула витікаючу з його долоні тепло і силу.

    - Веньцзе, дозволь мені поділитися своєю заповітною мрією: настане день, і я назву тебе "товариш Е"!

    Лей встав і вийшов із залу, по стройовому карбуючи крок. Очі Веньцзе наповнилися сльозами; текст на екрані замерехтів і розплився. Після смерті батька вона заплакала вперше.

    Приступивши до роботи, Е незабаром виявила, що тут їй доведеться важче, ніж у відділі передач. Її комп'ютерні знання застаріли; довелося вчитися користуватися новими програмами з нуля. Навіть при тому, що комісар довіряв їй, щодо Веньцзе все ще діяли суворі обмеження. Наприклад, їй дозволялося заглядати в вихідний код, але заборонялося чіпати базу даних.

    Щоденний нагляд за її діяльністю в основному здійснював інженер Ян. Він став вести себе з нею ще грубіше, даючи волю гніву з навіть у дріб'язкових питаннях. Комісар Лей провів з ним кілька розмов, але все було безрезультатно. Здавалося, варто було головному інженеру тільки побачити Е, як він починав нервувати.

    У міру того як у Веньцзе накопичувалося все більше питань без відповідей, вона стала розуміти, що проект "Червоний Берег" був набагато складніший, ніж їй здавалося спочатку.

    Одного разу система спостереження перехопила закодоване повідомлення. Після розшифровки з'ясувалося, що це фотографії з супутників-шпигунів. Їх переслали в Бюро спостережень і картографії при Генеральному штабі, де визначили, що на цих трохи змазаних знімках зображені важливі китайські військові об'єкти, в тому числі військово-морська база в Циндао і кілька ключових оборонних заводів. Аналіз підтвердив, що фотографії зроблені американським супутником KH-9 - його тоді тільки що запустили.

    Фотографії із супутників KH здебільшого передавалися на Землю у відокремлюваних капсулах [32], однак на цьому супутнику були проведені випробування нової технології - передачі цифрових знімків по радіо. Процедуру ще не відпрацювали, тому супутник транслював на низьких частотах, що істотно розширювало район впевненого прийому і дозволяло "Червоному Берегу" перехоплювати передачі. А оскільки це був тільки тест, то шифр не відрізнявся складністю і розкусити його було дуже легко.

    KH-9 був, без сумніву, важливим об'єктом моніторингу, оскільки надавав рідкісну можливість збирати дані про американські розвідувальні системи. І все ж на третій день Ян Вейнін скомандував змінити частоту і напрям моніторингу. Що за безглузде рішення?! Е губилася в здогадах.

    Незабаром сталася ще одна подія, що знову здивувала Веньцзе. Хоча вона і належала тепер до команди моніторингу, іноді її викликали до відділу передач. Одного разу вона випадково побачила список частот для майбутньої передачі і виявила, що частоти, які збиралися використовувати в трансляціях під номерами 304, 318 і 325, були нижчими, ніж діапазон мікрохвильових частот, а отже, ні про який ефект нагрівання не могло бути й мови.

* * *