Повелителі мечів

чином я створив парадокс, наслідки якого непередбачувані…

- У такому випадку давай відшукаємо Раліну і повернемося додому якнайскоріше.

Вічний мандрівник посміхнувся.

- З одного простору-часу в інший не можна перейти, як з кімнати в кімнату. До того ж навряд чи ми знайдемо Раліну - адже, наскільки я зрозумів, її ніхто тут не бачив. Втім, про долю твоєї дружини можна спробувати дізнатися у однієї чарівниці. Сподіваюся, вона нам

допоможе. Люди цього виміру зазвичай відносяться до таких, як ми, з великою повагою, але іноді вона перетворюється на ненависть.

Тебе, наприклад, один із священиків хоче спалити на багатті.

- Людина в чорному? Мені відразу здалося, що я йому не сподобався.

Джері розсміявся.

- Занадто м’яко сказано! В руках прелата зосереджена Величезна влада! Він наказав солдатам схопити тебе і перед смертю піддати

катуванням. Нам треба дістати коней і тікати звідси, - Супутник героїв міряв кроками кімнату, задумливо погладжуючи підборіддя. - Ми

не маємо права перебувати в цьому світі. Нам необхідно повернутися на один з п’ятнадцяти Вимірів.

- Що правда, то правда, - пробурмотів Корум. Вітальні крики поступово затихли, і натовп розійшовся.

- Згадав, як її звуть! - Вигукнув Джері і клацнув пальцями. - Леді Джейн Пентальон! Вона живе неподалік від села Варлеггон.

- І ім’я жінки, і назва села здаються мені дивними.

- Наші імена теж незвичні для слуху мешканців цих місць. Давай краще помолімося, щоб з леді Джейн нічого не трапилося - адже і її

могли спалити, як відьму.

Корум подивився у вікно.

- До нас завітав той самий священик у супроводі солдатів, - сказав він.

- Я й не сумнівався, що за тобою стежили. Напевно, Його преподобіє вирішив не арештовувати тебе під час параду, побоявшись, що ти

сховаєшся в натовпі. Мені зовсім не подобається, що доведеться вступити в бій і, можливо, вбити кількох людей, до яких ми не маємо ні