Повелителі мечів

В руках він тримав плащ, який простягнув своєму гостеві.

Вони йшли вулицями, і перехожі кидали на Корума цікаві погляди.

Мабуть, звістка про незнайомця поширилися по всьому місту. За аркою міських воріт лежала курна біла дорога, по обидва боки якої

простягалися поля і виднілися окремі селянські садиби. Після нетривалого подорожі товстун привів Корума до невеликого лісу і вказав на

те місце, де вадагського принца знайшли у непритомному стані.

Корум озирнувся, побачив уламок огорожі повітряного корабля і показав на нього вченому, який скрикнув від подиву і довго крутив у

руках незрозумілий йому предмет. Корум ж зайвий раз переконався, що не збожеволів і дійсно зовсім недавно перебував у вимірах Хаосу.

Принц в Червоній Мантії подивився по сторонах, насолоджуючись спокійним мирним пейзажем. Невже існують на світі країни, де нічого не

знають про вічну битву між Законом і Хаосом? Корум навіть відчув щось на зразок ревнощів до мешканців цього світу. Звичайно, у них

були свої негаразди і печалі, інакше навіщо б доктор виготовляв штучні кінцівки? І тим не менше вадагський принц чомусь був упевнений,

що тут ніхто не знав ні про Закон, ні про Хаос, і не молився ніяким Богам. На мить йому пристрасно захотілося оселитися в цих місцях,

хоч він і розумів всю абсурдність свого бажання.

А потім Корум пішов краєм лісу, голосно вигукуючи імена Раліни і Джері.

***

Через деякий час він почув чийсь крик і різко повернувся в надії, що йому відповіла улюблена жінка.

Корум помилився. Кричав вершник у чорному плащі, що скакав по курній дорозі.

Сиве волосся розвівалися за його спиною. Вчений швидко пішов йому назустріч, і вони почали про щось розмовляти, жваво жестикулюючи.

Між ними розгорілася суперечка, і в кінці кінців незнайомець обвинувальним жестом вказав на вадагського принца, кинувши якусь різку

фразу, розвернув коня і помчав у напрямку до міста. Товстун залишився стояти на місці, нервово потираючи чоло.

Корум пошкодував, що не взяв із собою шлаги. Людина в чорному плащі, здавалося, була впливовою особою, і йому явно не подобався