Повелителі мечів

- Ми говоримо правду! - Вигукнув Корум. - Прошу тебе, дозволь нам відлетіти, щоб виконати наказ короля Мабельрода. - Герцог Тир насупився.

- Я, звичайно, не хочу заслужити немилість мого повелителя. Тим не менш, будь ви вірними слугами Хаосу, вам і в голову не прийшло б

відмовити мені в такому дріб’язковому проханні. Мета мого життя - побудувати найдосконаліший палац у всьому всесвіті! - Він витягнув

величезну волохату руку. - Ось що, я пропоную розійтися по-доброму. Жінку я заберу, а ви йдіть собі по своїх справах…

- Дивись! - Раптово вигукнув Джері. - Наші вороги! Як нерозумно було з їхнього боку послідувати за нами в королівство великого Мабельрода!

- Що ти сказав? - Герцог Тир підняв голову і втупився на вози денледіссі, що стояли на спинах чорних звірів зі зміїними шиями. - Хто

такі?

- Загін воїнів під проводом Корума Джайлін Ірсі, заклятого ворога Хаосу, - відповів вадагський принц. - Вони переслідували нас по

багатьох вимірах. Убий їх, герцог Тир, і король Мабельрод залишиться дуже задоволений тобою.

Лицар Мечів не відриваючись дивився на небо.

- А ти не брешеш? - Неуважно запитав він.

- Звичайно, ні! - Вигукнув Джері.

- Мені здається, я вже чув про смертного по імені Корум, - задумливо сказав Тир. - Чи не він знищив серце Аріоха і змусив Ксіомбарг

перейти кордон володінь Аркіна?

- Зрозуміло, він! - Вигукнула Раліна.

- Мої сіті, - схвильовано прошепотів лицар Мечів, швидко зменшуючись а розмірах і зникаючи в дверях вежі. - Я допоможу вам.

- У них достатньо крові, щоб збудувати прекрасний великий зал, - крикнув йому вслід вічний мандрівник.

Подорожні швидко піднялися на борт, і Джері кинувся до панелі управління. Кришталевий пульт заіскрився; повітряний корабель

набрав висоту.

Гландит помітив утікачів і закричав. Звірі Хаосу заплескали своїми крилами з подвоєною силою. Але на їх шляху несподівано виросла велетенська