— Зажди, чіко, — промовив Койот стривожено. — Зажди хвилинку. Хіба я тобі не казав, що гра змінилася? Пропозиція вже не діє.
— Послухай, — питав Лука, — а що роблять злодії, коли звучить сигнал Вогняної Тривоги?
— Ну, вони втікають. Цього не робили вже сотні років, а вони думають, що це їм удасться. Колись навіть того Титана… його ж схопили і прив’язали до скелі, а тоді старезний гриф почав дзьобати…
— Ти казав, що орел.
— А яка різниця, який був птах? Не сумнівайся, печіночку він добре дзьобав.
— Ну що ж, — сказав Лука рішуче, — втеча не допоможе, хіба що втікати туди, де найменше нас чекають. Отже, пролунав сигнал Вогняної Тривоги, і ми втікаємо туди, де нас найменше чекають?
Лишень Ніхтотато відповів на запитання Луки.
— До Вогню Життя, — сказав він. — до Серця Серця. До небезпеки. Правильно.
— Саме туди ми й вирушаємо.
7 Вогонь Життя
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лука і вогонь життя » автора Салман Рушді на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „6 Углиб Чарівного Серця“ на сторінці 10. Приємного читання.