Розділ «Дата Туташхіа роман»

Каза Чхетіа одерев’янів. Туташхіа знову так само через плече глянув на непроханого гостя, засунув маузера в кобуру і, відщипнувши шматочок хліба, жував собі.

Не зводячи очей з монет, що розкотилися по підлозі, Кіку повільно заходилася збирати їх, випросталася, затиснувши їх у жмені і, зірвавшись з місця, кулею вилетіла з кімнати. Хряпнули двері духану, зарипіли ворота стайні, і все стихло.

На дверях з’явилися стривожені Дуру і Дзоба.

— Що таке?.. Що тут сталося? — спитав духанник Туташхіа.

— Усе гаразд, Дуру-батоно, що було, те минуло,— відповів Туташхіа.

Каза Чхетіа вернувся до свого столу й заходився тасувати карти. Опустився на стілець і Бодго Квалтава. Лише Куру Кардава все всміхався лукавими очима.

Батько з сином потупцяли ще трохи. А коли впевнилися, що й справді «все гаразд, що було, те минуло», пішли по тапчани.

За другим столом гра відновилася, але було видно, що ніхто про гру не думав.

Знову все стихло. Коли Дуру з Дзобою вийшли, в двері духану просунулася Кіку. Вона огледіла всіх, хто був у залі, і, пересвідчившись, що немає ні батька, ні Дзоби, підбігла до дверей у хазяйську половину, зазирнула й туди, прислухалася — рідних поблизу немає,— підлетіла до столу Квалтава, і, схопивши за поділ плаття, швидко стягла його, і лишилася гола.

Вона стояла, в одній руці тримаючи плаття, а другою — затуливши очі. Ніжне тіло в світлі свічок мінилося молочною білизною. Кіку була струнка тендітна дівчинка.

Тільки-но розбійники підкликали Кіку, Туташхіа зрозумів: усе, що має статися, неминуче станеться, і, повернувшись обличчям до каміна, сидів уже й не ворушився. Бодго Квалтава лише крадькома, скоса зиркнув на Кіку. Куру Кардава почервонів і, опустивши голову, безладно перегрібав гроші.

— Ох-х-х! — вихопилося в Кази Чхетіа, і його рука простяглася до грудей Кіку. Випростаний палець обережно, немов злякано, доторкнувся до соска. Кіку враз отямилась, накинула плаття й метнулася геть.

Квалтава кивнув на Куру, що сидів, не підводячи голови, й загиготів:

— Чого це хлопчик рота роззявив?

Куру тільки щільніше стиснув губи, а голови не підвів.

Каза Чхетіа переможно оглядів усіх.

— Ну, що я казав? Роздягнеться любісінько. — Це він звернувся до мене.

— За три червінці потійський поліцмейстер роздягнеться! — повторив Бодго Квалтава.

Вернулася Кіку, принесла ще постелі й вийшла. Дуру й Дзоба внесли другий тапчан.

Дуру поспішив до прилавка. Він, очевидно, й не здогадувався ні про що і був абсолютно спокійний, але Дзоба був як зведений курок.