— Але? — дуже вже загаявшись, спитав я нарешті Усатова. Але, ваша ясновельможність, три дні тому... три дні тому Спарапет продав килима... за дванадцять тисяч, ваша ясновельможність, і зник з Тифліса!
— Продешевив усе-таки.
— Та певно, товар же крадений...
— А кому продав?
— Хаджі-Сеїдові, а сам зник!.. Випарувався... Я можу в Хаджі-Сеїда конфіскувати килим як крадений товар, та дуже боюся, ваша ясновельможність: а що, як пан Зарандіа має намір розпорядитися килимом якось інакше... І знову ж таки, я прикидаю, раптом килим і цього разу щезне?!
Мені легше стало на серці, бо Усатов говорив про відомі мені речі: Хаджі-Сеїд, Зарандіа... Тут не треба було великої проникливості — крадіжку килима підстроїв Зарандіа, навіщось йому це було потрібне.
Я запросив касира.
— Чи клав Зарандіа в касу якісь гроші перед від’їздом?
— Дванадцять тисяч асигнаціями, ваша ясновельможність.
— Щоб здати в скарбницю?
— Ні, для тимчасового зберігання.
— Нічого собі, він Спарапетові навіть винагороди не лишив,— мовив я сам до себе.
— Пробачте, ви щось сказали, ваша ясновельможність?
— Нічого, ви вільні.
Касир пішов, а я повернувся до Усатова:
— Зарандіа зараз у Дагестані, Іване Михайловичу. Він має приїхати через тиждень. А поки що вам треба робити так, як він просив.
— Я розумію вас, ваша ясновельможність, розумію, але ж Спарапет... та й килим... теж!
Я не міг обіцяти Усатову, що Спарапета повернуть поліції,— для цього старому довелося б заново шукати й брати його, а що килим неодмінно повернуть власникові — цю обіцянку я зміг узяти на себе. І раптом у мене сяйнула думка: Зарандіа змусив украсти килим Великих Моголів зовсім не через бажання допомогти скарбниці. Раз килим продано Хаджі-Сеїду, то само собою зрозуміло, він має лишатися в нього доти, доки Зарандіа не повернеться з Дагестану. Збагнувши всі ці обставини, я сказав Усатову:
— Іване Михайловичу, я розраховую на ваш досвід і на ваші таланти. До тих пір, поки Зарандіа не повернеться,— килим має бути там, де він є зараз. Якщо його спробують вивезти — негайно разом з покупцем до вас, у поліцію! Вам зрозуміла моя думка?
— Єсть, разом з покупцем у поліцію, ваша ясновельможність! — Усатов виструнчився переді мною, клацнув шпорами й вийшов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дата Туташхіа» автора Чабуа Аміреджибі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дата Туташхіа роман“ на сторінці 199. Приємного читання.