TextBook — Так, висить на стіні. Здається…
— Авжеж, висить на стіні. Над банками з фарбою, здається. Здоровенний рулон. Я візьму його, повернусь і примотаю кришку. Потім…
Воно знову підстрибнуло. Люто. Немов чуло їх і розуміло. «А хто сказав, що воно не розуміє?» — подумав Джонсі. Коли воно з силою вдарило в кришку, Бобер здригнувся.
— А потім ми вшиємося на фіг звідси, — закінчив Джонсі.
— На «Кеті»?
Джонсі кивнув, хоч і забув зовсім про снігохід.
— Так, на «Кеті». І Генрі з Пітом заберемо…
Бобер похитав головою.
— Той тип на гелікоптері говорив про карантин. Напевно, через нього вони досі не повернулися, як гадаєш? Напевно, їх і затримав…
Бум!
Бобер підстрибнув. Як і Джонсі.
— …карантин.
— Може, — погодився Джонсі. — Але слухай, Бобре… Я краще проведу карантин із Пітом і Генрі, ніж тут із… ніж тут.
— Давай просто його змиємо, а? — запропонував Бобер. — Давай?
Джонсі похитав головою.
— Чому?
— Тому що я бачив діру, яку воно пройшло, щоб вибратися, — сказав Джонсі. — І ти її бачив. Я не знаю, що це, але ми не позбудемося його, просто смикнувши за ручку. Воно занадто велике.
— Сука! — Бобер стукнув себе по лобі основою долоні.
Джонсі кивнув.
— Добре, Джонсі. Неси ізоляцію.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ловець снів» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 1 Рак“ на сторінці 56. Приємного читання.