• 1) "економічна" людина господарства;
• 2) "теоретична" людина науки;
• 3) "естетична" людина мистецтва;
• 4) "соціальна" людина любові та самовіддачі; б) "політична" людина влади;
• 6) "релігійна" людина.
Окрім подібної типологізації здійснюється також диференціація за видовими ознаками "homo sapiens" (людина мисляча/ро-зумна), "homo Indens" (людина граюча), "homo agens" (людина діюча) та ін.
Слід зазначити, що диференціація як за типовими, так і за видовими ознаками не дає уяви про цілісну людину, в якій інтегрується вся сукупність типових та видових ознак. На думку Т.М. Дрідзе, потрібно повернутись до родових характеристик людини, сконцентрувавши теоретичні та прикладні дослідження на "homo vivens" (людині живучій). При цьому слід акцентувати увагу не стільки на людині і/або середовищі в їх відособленості, скільки на тих обмінних (метаболічних) процесах речовиною, енергією, інформацією, що відбуваються між ними.
Типологізацію, на думку СІ. Головихи можна визначити як процес, а виділені типи - як результат сукупності елементів об'єкта дослідження, що здійснюється на підставі аналізу ознак цього об'єкта. Виділення серед них найбільш значущих (суттєвих): обґрунтування значущості виділеної ознаки, групування всієї сукупності елементів об'єкта на підставі суттєвої ознаки (або сукупності ознак). Головне завдання типології зводиться до пошуку суттєвих ознак, ще визначають внутрішні закони розвитку об'єкта і його закономірні зв'язки з іншими об'єктами зовнішнього світу.
Процес демократизації в українському суспільстві, що ґрунтується на принципах політичного і економічного плюралізму, попри всю непослідовність, створив передумови для формування демократичної свідомості суспільства та особистості. Проте суперечності переходу від тоталітарної системи до демократії зумовлюють переважання "перехідного типу" особистості, який характеризується амбівалентністю - двоїстим, суперечливим ставленням до перспектив розвитку суспільства.
Свідомість, амбівалентної особистості формується з двох складових - демократичних ціннісних уявлень, з одного боку, і тоталітарних орієнтацій, породжених у жорсткій нормативній системі закритого суспільства - з іншого.
Конформно-амбівалентний тип особистості. Для нього є характерним некритичні прийняття будь-яких соціально-політичних альтернатив, а також підтримка політичних рішень, лідерів і організацій, які взаємно виключають один одного. Конформно-амбівалентна свідомість не може зберігатися довго без руйнівних соціальних та психологічних наслідків для особистості і суспільства. Вичерпання конформно амбівалентним типом свідомості свого стабілізуючого суспільного потенціалу призводить до дедалі ширшого розповсюдження протилежної амбівалентній реакції - негативізму.
Нігілістично-амбівалентний тип особистості. Схильний до заперечення будь-яких альтернатив суспільного розвитку, до негативізму у ставленні до будь-якої організованої політичної сили. Переважання таких реакцій призводить до відмови від політичного життя в усіх його формах, крім стихійного висловлювання невдоволення та протесту.
Вражаючою ілюстрацією вияву цього стану свідомості є дані досліджень, проведених протягом 90-х років Інститутом HAH України, під час яких більшість громадян України негативно оцінили і попередній, і сучасний, і навіть майбутній уряди щодо наслідків їхньої діяльності і потенціалу розв'язання суспільних проблем України.
Нігілістично-амбівалентна свідомість чинить опір будь-яким спробам вивести суспільство з кризи перехідного періоду, її стихія
- поглиблення кризи, що постійно підкидає хмиз до тліючого багаття незадоволення всім і всіма. Будучи в стабільному суспільстві притаманним люмпенізованим та маргінальним прошаркам, цей тип свідомості за умов затяжної кризи набуває масового поширення. Знайшовши ідеологічну доктрину в нехитромудрому гаслі "чим гірше, тим краще", він перетворюється на стихію руйнування матеріальних і духовних засад суспільного життя.
Мозаїчно-амбівалентний тип особистості. Характеризується суперечливим поєднанням елементів демократичної свідомості, яка формується, та тоталітарних структур, що поступово руйнуються. До того ж, основний конфлікт мозаїчної свідомості полягає в суперечності між демократичним ідеалом та реальними темпами і масштабами демократизації що породжує намагання будь-якими засобами прискорити процес демократичного оновлення, у тому числі і засобами з добре засвоєного тоталітарного арсеналу
- посиленням боротьби з "ворогам демократії".
Мозаїчна свідомість здається найбільш гнучкою, здатною у міру руйнування ідеологічних стереотипів минулого до сприйняття демократичних норм. Переважання того чи іншого типу свідомості зумовлює і можливий варіант розвитку суспільства: до авторитарної влади, до бунту та диктатури або до демократичної еволюції.
Розглянувши соціальні типи особистості, притаманні перехідному типу суспільства, ми усвідомлюємо, що виділені ці типи за ознаками сприйняття соціально- політичного середовища. Водночас виділені типи особистості можуть, на нашу думку, слугувати певним орієнтиром щодо сфери туризму. Адже людина, яка "родом із тоталітаризму", саме через власні відносини сприймає своє життя, життєдіяльність у всіх сферах суспільства, у тому числі і культурній сфері. Так проявляється заполітизованість "людини-гвинтика", в поєднанні з протестною, агресивною орієнтацією на події і людей, що притаманна тією чи іншою мірою кожній із форм амбівалентного типу особистості. Наявність специфіки соціального типу особистості в перехідному суспільстві слід враховувати, "приміряючи" до неї характеристики особистості туриста і менеджера туризму.
Розділ 3. Туристична поведінка
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні різновиди туризму» автора Кляп М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціальна роль“ на сторінці 2. Приємного читання.
